Skip navigation

putin IS MURDERER

Please use this identifier to cite or link to this item: https://oldena.lpnu.ua/handle/ntb/56018
Title: Азовська криза та українська передвиборча кампанія у твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі облікового запису Петра Порошенка)
Other Titles: Azov Crisis and Ukrainian Pre-Election Campaign on Twitter: Formal Analysis of Political Textes (On the Case of Petro Poroshenko’s Account)
Authors: Стеблина, Наталія
Steblyna, Nataliia
Affiliation: Донецький національний університет імені Василя Стуса
Vasyl Stus’ Donetsk National University
Bibliographic description (Ukraine): Стеблина Н. Азовська криза та українська передвиборча кампанія у твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі облікового запису Петра Порошенка) / Наталія Стеблина // Гуманітарні візії. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. — Том 6. — № 1. — С. 14–20.
Bibliographic description (International): Steblyna N. Azov Crisis and Ukrainian Pre-Election Campaign on Twitter: Formal Analysis of Political Textes (On the Case of Petro Poroshenko’s Account) / Nataliia Steblyna // Humanitarian Vision. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. — Vol 6. — No 1. — P. 14–20.
Is part of: Гуманітарні візії, 1 (6), 2020
Humanitarian Vision, 1 (6), 2020
Journal/Collection: Гуманітарні візії
Issue: 1
Issue Date: 24-Feb-2020
Publisher: Видавництво Львівської політехніки
Lviv Politechnic Publishing House
Place of the edition/event: Львів
Lviv
DOI: doi.org/10.23939/shv2020.01.014
UDC: 32.019.51
Keywords: політична комунікація
Азовська криза
вибори в Україні
твіттер
Петро Порошенко
political communication
Azov crisis
Ukraine elections
Twitter
Petro Poroshenko
Number of pages: 7
Page range: 14-20
Start page: 14
End page: 20
Abstract: У статті здійснено формальний аналіз твіттер-акаунту Петра Порошенка, який містить обчислення й відстеження динаміки показників персоналізації, емоційності та наявності комунікаційного наміру. Для аналізу дописів було створено комп’ютерну програму (мова Python). Петро Порошенко є одним із найпопулярніших блоґерів твіттера в Україні, маючи 1,1 млн прихильників. У своїй політичній діяльності Петро Порошенко робив ставку не тільки на популярні в українців соцмережі, але й активно використовував твіттер. Попередні дослідження цієї соціальної мережі показали, що політична комунікація під упливом твіттера та інших подібних платформ стає більш персоналізованою, емоційною, а також зафіксовано зв’язок між використанням політиками соціальних мереж та зростанням популізму. Тим не менш, більшість із цих висновків зроблені на основі аналізу дописів західноєвропейських лідерів. Відповідно, аналіз дописів Петра Порошенка у твіттері дасть змогу розширити уявлення про можливі комунікаційні стратегії використання цієї соцмережі в Україні. У середньому чверть твітів Петра Порошенка є персоналізованою. Реакція на російську агресію у другій половині листопада – першій половині грудня 2018 якраз має низькі показники персоналізації, натомість другий тур президентських виборів – високі. Азовська криза не призводить до підвищення емоційності текстів, так само й активна фаза передвиборчої кампанії перед першим туром мала низьку емоційність. Проте перед другим туром виборів зафіксовано значне зростання цього показника. Щодо показника комунікаційного наміру маємо негативну кореляцію із показником емоційності. Це свідчить про більш раціональну реакцію на Азовську кризу та перший тур президентських виборів.
Petro Poroshenko is one of the most popular Twitter-bloggers in Ukraine with 1,1 million followers. Thus, he actively exploited Twitter, as well as more wide spread in the country social networks as Facebook and Instagram. Dealing with Twitter and other social networks studies, scholars claim that political communication nowadays has been becoming more personalized, emotional and populist. All these considerations were made on the accounts of Western European leaders. Thus, Petro Poroshenko’s Twitter posts analysis will be useful to expand the discoveries about political communication. The objective of the study is Petro Poroshenko’s Twitter account formal analysis, particularly, calculation and dynamics’ study of indicators: personalization, emotionality and communication intention existence. The author uses the method of study, which is a computer program (Python language) and it was designed especially for this study. 25 % of Petro Poroshenko’s Twitter posts are personalized. The reaction on Russian aggression in NovemberDecember 2019 has low indicators, whereas the second tour of the election – high ones. It’s also possible to discover the change of communication strategy before the first tour of the election. Azov crisis doesn’t lead to the high emotionality indicators. And the active phase of pre-election campaign before the second tour of the election has low emotionality. The significant growth of the indicator is fixed before the second tour. As for the communication intention existence indicator, there is negative correlation between the indicator and emotionality. Thus, Azov crisis and the first tour of presidential elections have gained reaction that is more rational.
URI: https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56018
Copyright owner: © Національний університет “Львівська політехніка”, 2020
© Стеблина Н., 2020
URL for reference material: https://www.radiosvoboda.org/a/yak-kandydaty-reklamyjutsiav-facebook/29848069.html
https://doi.org/10.1080/1461670X.2018.1487802
https://doi.org/10.1177/2056305118823358
https://doi.org/10.1017/S1049096518001087
https://doi.org/10.1177/2056305118808776
https://doi.org/10.1080/17512786.2018.1564883
https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.10.002
https://doi.org/10.15581/003.32.1.1-18
https://doi.org/10.1177/2056305119837671
https://doi.org/10.1080/15205436.2019.1614196
https://doi.org/10.1080/15295036.2016.1266686
https://doi.org/10.1177/2056305119855143
https://doi.org/10.1177/2056305119834595
https://doi.org/10.15581/003.32.1.57-75
https://doi.org/10.1177/1478929918807712
https://doi.org/10.1177/0267323118810884
https://doi.org/10.5539/jpl.v11n2p78
https://doi.org/10.15581/003.32.1.39-55
https://doi.org/10.1080/17512786.2013.802481
https://www.radiosvoboda.org/a/yak-kandydatyreklamyjutsia-v-facebook/298480
References (Ukraine): Саковська, А. (28 березня 2019 р.). Нові медіа, старі
прийоми. Як кандидати працюють (і скільки витрачають) у
“Фейсбуці”. Радіо Свобода Україна. Отримано з
https://www.radiosvoboda.org/a/yak-kandydaty-reklamyjutsiav-facebook/29848069.html
Blassnig, S., Ernst, N., Buchel, F., Engesser, S., & Esser, F.
(2019). Populism in Online Election Coverage. Journalism Studies, 20(8), 1110–1129. https://doi.org/10.1080/1461670X.2018.1487802
Broersma, M., & Graham, T. S. (2013). Twitter as a
news source: How Dutch and British newspapers used tweets in
their news coverage, 2007–2011. Journalism Practice, 7(4), 446-464. doi:10.1080/17512786.2013.802481
Dogu, B., & Mat, H. O. (2019). Who Sets the Agenda?
Polarization and Issue Ownership in Turkey’s Political
Twittersphere. International Journal of Communication, 13, 229–250.
Ernst, N., Blassnig, S., Engesser, S., Büchel, F., &
Esser, F. (2019). Populists Prefer Social Media Over Talk
Shows: An Analysis of Populist Messages and Stylistic
Elements Across Six Countries. Social Media + Society, 1–14.
https://doi.org/10.1177/2056305118823358
Genovese, F. (2019). International Crises and Political
Patterns of Papal Tweets. Political Science & Politics, 52(1), 7–13. https://doi.org/10.1017/S1049096518001087
Guerrero-Solé, F. (2018). Interactive Behavior in
Political Discussions on Twitter: Politicians, Media, and
Citizens’ Patterns of Interaction in the 2015 and 2016 Electoral
Campaigns in Spain. Social Media + Society, 1–16.
https://doi.org/10.1177/2056305118808776
Heiss, R., von Sikorski , C., & Matthes, J. (2019).
Populist Twitter Posts in News Stories: Statement Recognition
and the Polarizing Effects on Candidate Evaluation and AntiImmigrant Attitudes. Journalism Practice, 13, 20–38.
https://doi.org/10.1080/17512786.2018.1564883
Lee, J., & Xu, W. W. (2018). The more attacks, the
more retweets: Trump’s and Clinton’s agenda setting on
Twitter. Public Relations Review, 44(2), 201–213.
https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.10.002
López-Rabadán, P., & Mellado, C. (2019). Twitter as
a space for interaction in political journalism. Dynamics,
consequences and proposal of interactivity scale for social
media. Communication & Society, 32(1), 1–18.
https://doi.org/10.15581/003.32.1.1-18
Matuszewski, P., & Szabó, G. (2019). Are Echo
Chambers Based on Partisanship? Twitter and Political Polarity
in Poland and Hungary. Social Media + Society, 1–14.
https://doi.org/10.1177/2056305119837671.
McGranahan, C. (2019). A Presidential Archive of
Lies: Racism, Twitter, and a History of the Present.
International Journal of Communication, 13, 3164–3182.
McLaughlin, B. (2019). Becoming a Presidential
Candidate: Social Media Following and Politician
Identification. Mass Communication and Society, 22(5), 584–603. https://doi.org/10.1080/15205436.2019.1614196
Ott, B. L. (2017). The age of Twitter: Donald J. Trump
and the politics of debasement. Critical Studies in Media
Communication, 34(1), 59–68.
https://doi.org/10.1080/15295036.2016.1266686
Pain, P., & Chen, G. (2019). The President Is in: Public
Opinion and the Presidential Use of Twitter. Social Media +
Society. https://doi.org/10.1177/2056305119855143.
Park, C. S., & Kaye, B. K. (2019). Expanding
Visibility on Twitter: Author and Message Characteristics
and Retweeting. Social Media + Society, 1-10.
https://doi.org/10.1177/2056305119834595
Pérez-Curiel, C., & Naharro, P. L. (2019). Political
influencers. A study of Donald Trump's personal brand on
Twitter and its impact on the media and users. Comunicacion y
Sociedad, 32(1), 57–76. https://doi.org/10.15581/003.32.1.57-75
Schneiker, A. (2019). Telling the Story of the
Superhero and the Anti-Politician as President: Donald
Trump’s Branding on Twitter. Political Studies Review, 17(3),210–223. https://doi.org/10.1177/1478929918807712
Stetka, V., Surowiec, P., & Mazak, J. (2019).
Facebook as an Instrument of Election Campaigning and
Voters’ Engagement: Comparing Czechia and Poland.
European Journal of Communication, 34(2), 121–141.
https://doi.org/10.1177/0267323118810884
Tari, Z. G., & Emamzadeh, Z. (2018). An Analysis of
the Media Messages during the 2016 U.S. Presidential
Election: A Thematic Comparison between CNN News and
Donald Trump’s Tweets. Journal of Politics and Law, 11(2), 78-87. https://doi.org/10.5539/jpl.v11n2p78
Thompson, M. (2016). Enough Said: What’s Gone
Wrong with the Language of Politics? New York: St. Martin’s
Press.
Villar, S., & María, J. (2019). The use of blogs as social
media tools of political communication : citizen journalism and
public opinion 2.0. Communication & Society, 32(1), 39-55.
https://doi.org/10.15581/003.32.1.39-55
References (International): Blassnig, S., Ernst, N., Buchel, F., Engesser, S., & Esser, F.
(2019). Populism in Online Election Coverage. Journalism Studies, 20(8), 1110–1129. https://doi.org/10.1080/1461670X.2018.1487802
Broersma, M., & Graham, T. S. (2013). Twitter as a
news source: How Dutch and British newspapers used tweets in
their news coverage, 2007–2011. Journalism Practice,7(4), 446–464. https://doi.org/10.1080/17512786.2013.802481
Dogu, B., & Mat, H. O. (2019). Who Sets the Agenda?
Polarization and Issue Ownership in Turkey’s Political
Twittersphere. International Journal of Communication, 13, 229–250.
Ernst, N., Blassnig, S., Engesser, S., Büchel, F., &
Esser, F. (2019). Populists Prefer Social Media Over Talk
Shows: An Analysis of Populist Messages and Stylistic
Elements Across Six Countries. Social Media + Society, 1–14.
https://doi.org/10.1177/2056305118823358
Genovese, F. (2019). International Crises and Political
Patterns of Papal Tweets. Political Science & Politics, 52(1), 7–13. https://doi.org/10.1017/S1049096518001087
Guerrero-Solé, F. (2018). Interactive Behavior in
Political Discussions on Twitter: Politicians, Media, and
Citizens’ Patterns of Interaction in the 2015 and 2016 Electoral
Campaigns in Spain. Social Media + Society, 1–16.
https://doi.org/10.1177/2056305118808776
Heiss, R., von Sikorski , C., & Matthes, J. (2019).
Populist Twitter Posts in News Stories: Statement Recognition
and the Polarizing Effects on Candidate Evaluation and AntiImmigrant Attitudes. Journalism Practice, 13, 20–38.
https://doi.org/10.1080/17512786.2018.1564883
Lee, J., & Xu, W. W. (2018). The more attacks, the
more retweets: Trump’s and Clinton’s agenda setting on
Twitter. Public Relations Review, 44(2), 201–213.
https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.10.002
López-Rabadán, P., & Mellado, C. (2019). Twitter as
a space for interaction in political journalism. Dynamics,
consequences and proposal of interactivity scale for social
media. Communication & Society, 32(1), 1–18.
https://doi.org/10.15581/003.32.1.1-18
Matuszewski, P., & Szabó, G. (2019). Are Echo
Chambers Based on Partisanship? Twitter and Political Polarity
in Poland and Hungary. Social Media + Society, 1–14.
https://doi.org/10.1177/2056305119837671.
McGranahan, C. (2019). A Presidential Archive of
Lies: Racism, Twitter, and a History of the Present.
International Journal of Communication 13, 3164–3182.
McLaughlin, B. (2019). Becoming a Presidential
Candidate: Social Media Following and Politician
Identification. Mass Communication and Society, 22(5), 584–603. https://doi.org/10.1080/15205436.2019.1614196
Ott, B. L. (2017). The age of Twitter: Donald J.
Trump and the politics of debasement. Critical
Studies in Media Communication, 34(1), 59–68.
https://doi.org/10.1080/15295036.2016.1266686
Pain, P., & Chen, G. (2019). The President Is in: Public
Opinion and the Presidential Use of Twitter. Social Media
+Society. doi:10.1177/2056305119855143.
Park, C. S., & Kaye, B. K. (2019). Expanding
Visibility on Twitter: Author and Message Characteristics
and Retweeting. Social Media + Society, 1–10.
https://doi.org/10.1177/2056305119834595
Pérez-Curiel, C., & Naharro, P. L. (2019). Political
influencers. A study of Donald Trump's personal brand on
Twitter and its impact on the media and users. Comunicacion y
Sociedad, 32(1), 57–76. https://doi.org/10.15581/003.32.1.57-75
Sakovska, A. (28th March 2019). New Media, Old
Methods. How Canditates work (and How Much Spend) in
Facebook. [In Ukrainian]. Radio Liberty Ukraine. Retrieved
from https://www.radiosvoboda.org/a/yak-kandydatyreklamyjutsia-v-facebook/298480 69.html
Schneiker, A. (2019). Telling the Story of the
Superhero and the Anti-Politician as President: Donald
Trump’s Branding on Twitter. Political Studies Review, 17(3), 210-223. https://doi.org/10.1177/1478929918807712
Stetka, V., Surowiec, P., & Mazak, J. (2019). Facebook
as an Instrument of Election Campaigning and Voters’
Engagement: Comparing Czechia and Poland. European
Journal of Communication, 34(2), 121–141.
https://doi.org/10.1177/0267323118810884
Tari, Z. G., & Emamzadeh, Z. (2018). An Analysis of
the Media Messages during the 2016 U.S. Presidential
Election: A Thematic Comparison between CNN News and
Donald Trump’s Tweets. Journal of Politics and Law, 11(2), 78–87. https://doi.org/10.5539/jpl.v11n2p78
Thompson, M. (2016). Enough Said: What’s Gone
Wrong with the Language of Politics? New York: St. Martin’s
Press.
Villar, S., & María, J. (2019). The use of blogs as social
media tools of political communication : citizen journalism and
public opinion 2.0. Communication & Society, 32(1), 39–55.
https://doi.org/10.15581/003.32.1.39-55
Content type: Article
Appears in Collections:Humanitarian Vision. – 2020. – Vol. 6, No. 1

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2020v6n1_Steblyna_N-Azov_Crisis_and_Ukrainian_14-20.pdf841.69 kBAdobe PDFView/Open
2020v6n1_Steblyna_N-Azov_Crisis_and_Ukrainian_14-20__COVER.png407.98 kBimage/pngView/Open
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.