https://oldena.lpnu.ua/handle/ntb/56018
Title: | Азовська криза та українська передвиборча кампанія у твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі облікового запису Петра Порошенка) |
Other Titles: | Azov Crisis and Ukrainian Pre-Election Campaign on Twitter: Formal Analysis of Political Textes (On the Case of Petro Poroshenko’s Account) |
Authors: | Стеблина, Наталія Steblyna, Nataliia |
Affiliation: | Донецький національний університет імені Василя Стуса Vasyl Stus’ Donetsk National University |
Bibliographic description (Ukraine): | Стеблина Н. Азовська криза та українська передвиборча кампанія у твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі облікового запису Петра Порошенка) / Наталія Стеблина // Гуманітарні візії. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. — Том 6. — № 1. — С. 14–20. |
Bibliographic description (International): | Steblyna N. Azov Crisis and Ukrainian Pre-Election Campaign on Twitter: Formal Analysis of Political Textes (On the Case of Petro Poroshenko’s Account) / Nataliia Steblyna // Humanitarian Vision. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. — Vol 6. — No 1. — P. 14–20. |
Is part of: | Гуманітарні візії, 1 (6), 2020 Humanitarian Vision, 1 (6), 2020 |
Journal/Collection: | Гуманітарні візії |
Issue: | 1 |
Issue Date: | 24-Feb-2020 |
Publisher: | Видавництво Львівської політехніки Lviv Politechnic Publishing House |
Place of the edition/event: | Львів Lviv |
DOI: | doi.org/10.23939/shv2020.01.014 |
UDC: | 32.019.51 |
Keywords: | політична комунікація Азовська криза вибори в Україні твіттер Петро Порошенко political communication Azov crisis Ukraine elections Petro Poroshenko |
Number of pages: | 7 |
Page range: | 14-20 |
Start page: | 14 |
End page: | 20 |
Abstract: | У статті здійснено формальний аналіз твіттер-акаунту Петра Порошенка, який містить обчислення й
відстеження динаміки показників персоналізації, емоційності та наявності комунікаційного наміру. Для аналізу
дописів було створено комп’ютерну програму (мова Python).
Петро Порошенко є одним із найпопулярніших блоґерів твіттера в Україні, маючи 1,1 млн прихильників. У
своїй політичній діяльності Петро Порошенко робив ставку не тільки на популярні в українців соцмережі, але й
активно використовував твіттер. Попередні дослідження цієї соціальної мережі показали, що політична
комунікація під упливом твіттера та інших подібних платформ стає більш персоналізованою, емоційною, а також зафіксовано зв’язок між використанням
політиками соціальних мереж та зростанням популізму. Тим не менш, більшість із
цих висновків зроблені на основі аналізу дописів західноєвропейських лідерів. Відповідно, аналіз дописів Петра
Порошенка у твіттері дасть змогу розширити уявлення про можливі комунікаційні стратегії використання цієї
соцмережі в Україні.
У середньому чверть твітів Петра Порошенка є персоналізованою. Реакція на російську агресію у другій
половині листопада – першій половині грудня 2018 якраз має низькі показники персоналізації, натомість другий
тур президентських виборів – високі.
Азовська криза не призводить до підвищення емоційності текстів, так само й активна фаза передвиборчої
кампанії перед першим туром мала низьку емоційність. Проте перед другим туром виборів зафіксовано значне
зростання цього показника. Щодо показника комунікаційного наміру маємо негативну кореляцію із показником
емоційності. Це свідчить про більш раціональну реакцію на Азовську кризу та перший тур президентських виборів. Petro Poroshenko is one of the most popular Twitter-bloggers in Ukraine with 1,1 million followers. Thus, he actively exploited Twitter, as well as more wide spread in the country social networks as Facebook and Instagram. Dealing with Twitter and other social networks studies, scholars claim that political communication nowadays has been becoming more personalized, emotional and populist. All these considerations were made on the accounts of Western European leaders. Thus, Petro Poroshenko’s Twitter posts analysis will be useful to expand the discoveries about political communication. The objective of the study is Petro Poroshenko’s Twitter account formal analysis, particularly, calculation and dynamics’ study of indicators: personalization, emotionality and communication intention existence. The author uses the method of study, which is a computer program (Python language) and it was designed especially for this study. 25 % of Petro Poroshenko’s Twitter posts are personalized. The reaction on Russian aggression in NovemberDecember 2019 has low indicators, whereas the second tour of the election – high ones. It’s also possible to discover the change of communication strategy before the first tour of the election. Azov crisis doesn’t lead to the high emotionality indicators. And the active phase of pre-election campaign before the second tour of the election has low emotionality. The significant growth of the indicator is fixed before the second tour. As for the communication intention existence indicator, there is negative correlation between the indicator and emotionality. Thus, Azov crisis and the first tour of presidential elections have gained reaction that is more rational. |
URI: | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56018 |
Copyright owner: | © Національний університет “Львівська політехніка”, 2020 © Стеблина Н., 2020 |
URL for reference material: | https://www.radiosvoboda.org/a/yak-kandydaty-reklamyjutsiav-facebook/29848069.html https://doi.org/10.1080/1461670X.2018.1487802 https://doi.org/10.1177/2056305118823358 https://doi.org/10.1017/S1049096518001087 https://doi.org/10.1177/2056305118808776 https://doi.org/10.1080/17512786.2018.1564883 https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.10.002 https://doi.org/10.15581/003.32.1.1-18 https://doi.org/10.1177/2056305119837671 https://doi.org/10.1080/15205436.2019.1614196 https://doi.org/10.1080/15295036.2016.1266686 https://doi.org/10.1177/2056305119855143 https://doi.org/10.1177/2056305119834595 https://doi.org/10.15581/003.32.1.57-75 https://doi.org/10.1177/1478929918807712 https://doi.org/10.1177/0267323118810884 https://doi.org/10.5539/jpl.v11n2p78 https://doi.org/10.15581/003.32.1.39-55 https://doi.org/10.1080/17512786.2013.802481 https://www.radiosvoboda.org/a/yak-kandydatyreklamyjutsia-v-facebook/298480 |
References (Ukraine): | Саковська, А. (28 березня 2019 р.). Нові медіа, старі прийоми. Як кандидати працюють (і скільки витрачають) у “Фейсбуці”. Радіо Свобода Україна. Отримано з https://www.radiosvoboda.org/a/yak-kandydaty-reklamyjutsiav-facebook/29848069.html Blassnig, S., Ernst, N., Buchel, F., Engesser, S., & Esser, F. (2019). Populism in Online Election Coverage. Journalism Studies, 20(8), 1110–1129. https://doi.org/10.1080/1461670X.2018.1487802 Broersma, M., & Graham, T. S. (2013). Twitter as a news source: How Dutch and British newspapers used tweets in their news coverage, 2007–2011. Journalism Practice, 7(4), 446-464. doi:10.1080/17512786.2013.802481 Dogu, B., & Mat, H. O. (2019). Who Sets the Agenda? Polarization and Issue Ownership in Turkey’s Political Twittersphere. International Journal of Communication, 13, 229–250. Ernst, N., Blassnig, S., Engesser, S., Büchel, F., & Esser, F. (2019). Populists Prefer Social Media Over Talk Shows: An Analysis of Populist Messages and Stylistic Elements Across Six Countries. Social Media + Society, 1–14. https://doi.org/10.1177/2056305118823358 Genovese, F. (2019). International Crises and Political Patterns of Papal Tweets. Political Science & Politics, 52(1), 7–13. https://doi.org/10.1017/S1049096518001087 Guerrero-Solé, F. (2018). Interactive Behavior in Political Discussions on Twitter: Politicians, Media, and Citizens’ Patterns of Interaction in the 2015 and 2016 Electoral Campaigns in Spain. Social Media + Society, 1–16. https://doi.org/10.1177/2056305118808776 Heiss, R., von Sikorski , C., & Matthes, J. (2019). Populist Twitter Posts in News Stories: Statement Recognition and the Polarizing Effects on Candidate Evaluation and AntiImmigrant Attitudes. Journalism Practice, 13, 20–38. https://doi.org/10.1080/17512786.2018.1564883 Lee, J., & Xu, W. W. (2018). The more attacks, the more retweets: Trump’s and Clinton’s agenda setting on Twitter. Public Relations Review, 44(2), 201–213. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.10.002 López-Rabadán, P., & Mellado, C. (2019). Twitter as a space for interaction in political journalism. Dynamics, consequences and proposal of interactivity scale for social media. Communication & Society, 32(1), 1–18. https://doi.org/10.15581/003.32.1.1-18 Matuszewski, P., & Szabó, G. (2019). Are Echo Chambers Based on Partisanship? Twitter and Political Polarity in Poland and Hungary. Social Media + Society, 1–14. https://doi.org/10.1177/2056305119837671. McGranahan, C. (2019). A Presidential Archive of Lies: Racism, Twitter, and a History of the Present. International Journal of Communication, 13, 3164–3182. McLaughlin, B. (2019). Becoming a Presidential Candidate: Social Media Following and Politician Identification. Mass Communication and Society, 22(5), 584–603. https://doi.org/10.1080/15205436.2019.1614196 Ott, B. L. (2017). The age of Twitter: Donald J. Trump and the politics of debasement. Critical Studies in Media Communication, 34(1), 59–68. https://doi.org/10.1080/15295036.2016.1266686 Pain, P., & Chen, G. (2019). The President Is in: Public Opinion and the Presidential Use of Twitter. Social Media + Society. https://doi.org/10.1177/2056305119855143. Park, C. S., & Kaye, B. K. (2019). Expanding Visibility on Twitter: Author and Message Characteristics and Retweeting. Social Media + Society, 1-10. https://doi.org/10.1177/2056305119834595 Pérez-Curiel, C., & Naharro, P. L. (2019). Political influencers. A study of Donald Trump's personal brand on Twitter and its impact on the media and users. Comunicacion y Sociedad, 32(1), 57–76. https://doi.org/10.15581/003.32.1.57-75 Schneiker, A. (2019). Telling the Story of the Superhero and the Anti-Politician as President: Donald Trump’s Branding on Twitter. Political Studies Review, 17(3),210–223. https://doi.org/10.1177/1478929918807712 Stetka, V., Surowiec, P., & Mazak, J. (2019). Facebook as an Instrument of Election Campaigning and Voters’ Engagement: Comparing Czechia and Poland. European Journal of Communication, 34(2), 121–141. https://doi.org/10.1177/0267323118810884 Tari, Z. G., & Emamzadeh, Z. (2018). An Analysis of the Media Messages during the 2016 U.S. Presidential Election: A Thematic Comparison between CNN News and Donald Trump’s Tweets. Journal of Politics and Law, 11(2), 78-87. https://doi.org/10.5539/jpl.v11n2p78 Thompson, M. (2016). Enough Said: What’s Gone Wrong with the Language of Politics? New York: St. Martin’s Press. Villar, S., & María, J. (2019). The use of blogs as social media tools of political communication : citizen journalism and public opinion 2.0. Communication & Society, 32(1), 39-55. https://doi.org/10.15581/003.32.1.39-55 |
References (International): | Blassnig, S., Ernst, N., Buchel, F., Engesser, S., & Esser, F. (2019). Populism in Online Election Coverage. Journalism Studies, 20(8), 1110–1129. https://doi.org/10.1080/1461670X.2018.1487802 Broersma, M., & Graham, T. S. (2013). Twitter as a news source: How Dutch and British newspapers used tweets in their news coverage, 2007–2011. Journalism Practice,7(4), 446–464. https://doi.org/10.1080/17512786.2013.802481 Dogu, B., & Mat, H. O. (2019). Who Sets the Agenda? Polarization and Issue Ownership in Turkey’s Political Twittersphere. International Journal of Communication, 13, 229–250. Ernst, N., Blassnig, S., Engesser, S., Büchel, F., & Esser, F. (2019). Populists Prefer Social Media Over Talk Shows: An Analysis of Populist Messages and Stylistic Elements Across Six Countries. Social Media + Society, 1–14. https://doi.org/10.1177/2056305118823358 Genovese, F. (2019). International Crises and Political Patterns of Papal Tweets. Political Science & Politics, 52(1), 7–13. https://doi.org/10.1017/S1049096518001087 Guerrero-Solé, F. (2018). Interactive Behavior in Political Discussions on Twitter: Politicians, Media, and Citizens’ Patterns of Interaction in the 2015 and 2016 Electoral Campaigns in Spain. Social Media + Society, 1–16. https://doi.org/10.1177/2056305118808776 Heiss, R., von Sikorski , C., & Matthes, J. (2019). Populist Twitter Posts in News Stories: Statement Recognition and the Polarizing Effects on Candidate Evaluation and AntiImmigrant Attitudes. Journalism Practice, 13, 20–38. https://doi.org/10.1080/17512786.2018.1564883 Lee, J., & Xu, W. W. (2018). The more attacks, the more retweets: Trump’s and Clinton’s agenda setting on Twitter. Public Relations Review, 44(2), 201–213. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.10.002 López-Rabadán, P., & Mellado, C. (2019). Twitter as a space for interaction in political journalism. Dynamics, consequences and proposal of interactivity scale for social media. Communication & Society, 32(1), 1–18. https://doi.org/10.15581/003.32.1.1-18 Matuszewski, P., & Szabó, G. (2019). Are Echo Chambers Based on Partisanship? Twitter and Political Polarity in Poland and Hungary. Social Media + Society, 1–14. https://doi.org/10.1177/2056305119837671. McGranahan, C. (2019). A Presidential Archive of Lies: Racism, Twitter, and a History of the Present. International Journal of Communication 13, 3164–3182. McLaughlin, B. (2019). Becoming a Presidential Candidate: Social Media Following and Politician Identification. Mass Communication and Society, 22(5), 584–603. https://doi.org/10.1080/15205436.2019.1614196 Ott, B. L. (2017). The age of Twitter: Donald J. Trump and the politics of debasement. Critical Studies in Media Communication, 34(1), 59–68. https://doi.org/10.1080/15295036.2016.1266686 Pain, P., & Chen, G. (2019). The President Is in: Public Opinion and the Presidential Use of Twitter. Social Media +Society. doi:10.1177/2056305119855143. Park, C. S., & Kaye, B. K. (2019). Expanding Visibility on Twitter: Author and Message Characteristics and Retweeting. Social Media + Society, 1–10. https://doi.org/10.1177/2056305119834595 Pérez-Curiel, C., & Naharro, P. L. (2019). Political influencers. A study of Donald Trump's personal brand on Twitter and its impact on the media and users. Comunicacion y Sociedad, 32(1), 57–76. https://doi.org/10.15581/003.32.1.57-75 Sakovska, A. (28th March 2019). New Media, Old Methods. How Canditates work (and How Much Spend) in Facebook. [In Ukrainian]. Radio Liberty Ukraine. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/yak-kandydatyreklamyjutsia-v-facebook/298480 69.html Schneiker, A. (2019). Telling the Story of the Superhero and the Anti-Politician as President: Donald Trump’s Branding on Twitter. Political Studies Review, 17(3), 210-223. https://doi.org/10.1177/1478929918807712 Stetka, V., Surowiec, P., & Mazak, J. (2019). Facebook as an Instrument of Election Campaigning and Voters’ Engagement: Comparing Czechia and Poland. European Journal of Communication, 34(2), 121–141. https://doi.org/10.1177/0267323118810884 Tari, Z. G., & Emamzadeh, Z. (2018). An Analysis of the Media Messages during the 2016 U.S. Presidential Election: A Thematic Comparison between CNN News and Donald Trump’s Tweets. Journal of Politics and Law, 11(2), 78–87. https://doi.org/10.5539/jpl.v11n2p78 Thompson, M. (2016). Enough Said: What’s Gone Wrong with the Language of Politics? New York: St. Martin’s Press. Villar, S., & María, J. (2019). The use of blogs as social media tools of political communication : citizen journalism and public opinion 2.0. Communication & Society, 32(1), 39–55. https://doi.org/10.15581/003.32.1.39-55 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Humanitarian Vision. – 2020. – Vol. 6, No. 1 |
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
2020v6n1_Steblyna_N-Azov_Crisis_and_Ukrainian_14-20.pdf | 841.69 kB | Adobe PDF | View/Open | |
2020v6n1_Steblyna_N-Azov_Crisis_and_Ukrainian_14-20__COVER.png | 407.98 kB | image/png | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.