Skip navigation

putin IS MURDERER

Please use this identifier to cite or link to this item: https://oldena.lpnu.ua/handle/ntb/46385
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЖеплинський, Т. Б.
dc.contributor.authorZheplynskyi, T. B.
dc.date.accessioned2020-03-02T09:14:31Z-
dc.date.available2020-03-02T09:14:31Z-
dc.date.created2019-02-28
dc.date.issued2019-02-28
dc.identifier.citationЖеплинський Т. Б. Особливості зміни теплофізичних властивостей скла в інтервалі силування / Т. Б. Жеплинський // Chemistry, Technology and Application of Substances. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Том 2. — № 2. — С. 62–67.
dc.identifier.urihttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46385-
dc.description.abstractЗдійснено спробу пояснити природу стрибкоподібного зростання температурного коефіцієнта лінійного розширення (ТКЛР) скла в інтервалі склування. Властивості скла визначаються коливаннями силіційкисневого каркаса, який при нагріванні втрачає свою жорсткість. Після досягнення температури склування структура скла стає більш пухкою і починають проявлятися коливання лужних катіонів. Вони зумовлюють стрибок величини ТКЛР. Найбільших значень цей стрибок набуває тоді, коли структура скла формується двовимірними шарами силіційкисневих тетраедрів, частково з’єднаними між собою у третьому вимірі.
dc.description.abstractAn attempt was made to explain the nature of the leap-like increase in the coefficient of linear thermal expansion (CTEL) of glass in the interval of glass transition. Properties of glass are determined by the fluctuations of silicon oxygen structure, which, when heated, loses its stiffness. After reaching the glass transition temperature, the glass structure becomes loose and fluctuations of alkaline cations begin to appear. They cause a leap in the value of CTEL. The greatest values of this leap occur when the structure of glass is formed by two-dimensional layers of silicon-oxygen tetrahedra partially connected in the third dimension.
dc.format.extent62-67
dc.language.isouk
dc.publisherLviv Politechnic Publishing House
dc.publisherLviv Politechnic Publishing House
dc.relation.ispartofChemistry, Technology and Application of Substances, 2 (2), 2019
dc.subjectструктура скла
dc.subjectінтервал склування
dc.subjectдвокомпонентне скло
dc.subjectтрикомпонентне скло
dc.subjectмодуль пружності
dc.subjectступінь зв’язання силіційкисневого каркаса
dc.subjectglass structure
dc.subjectglass transition interval
dc.subjecttwo-component glass
dc.subjectthree-component glass
dc.subjectelastic modulus
dc.subjectdegree of linking of silicon dioxide structure
dc.titleОсобливості зміни теплофізичних властивостей скла в інтервалі силування
dc.title.alternativeFeatures of change of thermophysical properties in the glass transition interval
dc.typeArticle
dc.rights.holder© Національний університет „Львівська політехніка“, 2019
dc.contributor.affiliationНаціональний університет “Львівська політехніка”
dc.contributor.affiliationLviv Polytechnic National University
dc.format.pages6
dc.identifier.citationenZheplynskyi T. B. Features of change of thermophysical properties in the glass transition interval / T. B. Zheplynskyi // Chemistry, Technology and Application of Substances. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 2. — No 2. — P. 62–67.
dc.relation.references1. Ящишин Й. М. Технологія скла у трьох частинах. Ч. 1. Фізика і хімія скла: підруч. Львів: Бескид Біт, 2008. 204 с.
dc.relation.references2. Eric Le Bourhis. Glass: Mechanics and Technology. Weinheim: WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, 2008, 366 p.
dc.relation.references3. Немилов С. В. Комментарий к статье Д. С. Сандитова “О природе уравнения перехода жидкость – стекло”. ЖЭТФ, 2017, Т. 151, Вып. 5, С. 891-892.
dc.relation.references4. Жеплинський Т. Б, Дяківський С. І. Основи теорії і практики гартування скла. Львів: Видавництво “Растр-7”, 2011, 112 с.
dc.relation.references5. Jaśkowska Dobrosława. Kryterium pękania i zniszczenia szkła konstrukcyjnego. Świat Szkła 9/2008
dc.relation.references6. Мазурин О. В., Стрельцина М. В., Швайко- Швайковска Т. П. Свойства стекол и стеклообразующих расплавов. Справочник. Т. І, Стеклообразный кремнезем и двухкомпонентные силикатные системы. Ленингр. отд. Л.: Наука, 1973, 1-444.
dc.relation.references7. Свойства стекол и стеклообразующих расплавов. Справочник. Т. ІІІ, часть 1, Трехкомпонентные силикатные системы / О. В. Мазурин, М. В. Стрельцина, Швайко-Швайковска Т. П. Ленингр. отд. Л.: Наука, 1977, 1-586.
dc.relation.references8. Еремяшев В. Е., Миронов А. Б. Влияние железа на структуру калиевых боросиликатных стекол. Неорганические материалы, 2015, 2 (51), 218-222
dc.relation.references9. Dobrosława Jaśkowska. Budowa wewnętrzna i właściwości szkła konstrukcyjnego, Świat Szkła 3/2009
dc.relation.references10. Marcin Kozłowski. Szkło jako materiał konstrukcyjny, Świat Szkła 4/2010
dc.relation.references11. Ванина Е. А., Киселева А. Н., Голубева И. А. Исследование структурообразования пористых стекол на основе натриевоборосиликатной системы. Современные проблемы науки и образования, 2012, 3.
dc.relation.references12. Еремяшев, В. Е. Влияние кальция и бария на поведение воды в натриевом боросиликатном стекле. Вестник ЮУрГУ. Серия “Химия”, 2012, Вып. 7, № 1 (260), С. 23–28.
dc.relation.references13. Боровець З. І., Жеплинський Т. Б. Технологія силікатів. Дистанційне навчання. № 42. Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. 128 с.
dc.relation.referencesen1. Yashchyshyn Y. M. Tekhnolohiia skla u trokh chastynakh. Ch. 1. Fizyka i khimiia skla: pidruch. Lviv: Beskyd Bit, 2008. 204 p.
dc.relation.referencesen2. Eric Le Bourhis. Glass: Mechanics and Technology. Weinheim: WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, 2008, 366 p.
dc.relation.referencesen3. Nemilov S. V. Kommentarii k state D. S. Sanditova "O prirode uravneniia perekhoda zhidkost – steklo". ZhETF, 2017, V. 151, Iss. 5, P. 891-892.
dc.relation.referencesen4. Zheplynskyi T. B, Diakivskyi S. I. Osnovy teorii i praktyky hartuvannia skla. Lviv: Vydavnytstvo "Rastr-7", 2011, 112 p.
dc.relation.referencesen5. Jaśkowska Dobrosława. Kryterium pękania i zniszczenia szkła konstrukcyjnego. Świat Szkła 9/2008
dc.relation.referencesen6. Mazurin O. V., Streltsina M. V., Shvaiko- Shvaikovska T. P. Svoistva stekol i stekloobrazuiushchikh rasplavov. Spravochnik. T. I, Stekloobraznyi kremnezem i dvukhkomponentnye silikatnye sistemy. Leninhr. otd. L., Nauka, 1973, 1-444.
dc.relation.referencesen7. Svoistva stekol i stekloobrazuiushchikh rasplavov. Spravochnik. T. III, chast 1, Trekhkomponentnye silikatnye sistemy, O. V. Mazurin, M. V. Streltsina, Shvaiko-Shvaikovska T. P. Leninhr. otd. L., Nauka, 1977, 1-586.
dc.relation.referencesen8. Eremiashev V. E., Mironov A. B. Vliianie zheleza na strukturu kalievykh borosilikatnykh stekol. Neorhanicheskie materialy, 2015, 2 (51), 218-222
dc.relation.referencesen9. Dobrosława Jaśkowska. Budowa wewnętrzna i właściwości szkła konstrukcyjnego, Świat Szkła 3/2009
dc.relation.referencesen10. Marcin Kozłowski. Szkło jako materiał konstrukcyjny, Świat Szkła 4/2010
dc.relation.referencesen11. Vanina E. A., Kiseleva A. N., Holubeva I. A. Issledovanie strukturoobrazovaniia poristykh stekol na osnove natrievoborosilikatnoi sistemy. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniia, 2012, 3.
dc.relation.referencesen12. Eremiashev, V. E. Vliianie kaltsiia i bariia na povedenie vody v natrievom borosilikatnom stekle. Vestnik IuUrHU. Seriia "Khimiia", 2012, Iss. 7, No 1 (260), P. 23–28.
dc.relation.referencesen13. Borovets Z. I., Zheplynskyi T. B. Tekhnolohiia sylikativ. Dystantsiine navchannia. No 42. Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika", 2007. 128 p.
dc.citation.issue2
dc.citation.spage62
dc.citation.epage67
dc.coverage.placenameLviv
dc.coverage.placenameLviv
Appears in Collections:Chemistry, Technology and Application of Substances. – 2019. – Vol. 2, No. 2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2019v2n2_Zheplynskyi_T_B-Features_of_change_62-67.pdf792.49 kBAdobe PDFView/Open
2019v2n2_Zheplynskyi_T_B-Features_of_change_62-67__COVER.png466.67 kBimage/pngView/Open
Show simple item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.