DC Field | Value | Language |
dc.contributor.author | Жеплинський, Т. Б. | |
dc.contributor.author | Zheplynskyi, T. B. | |
dc.date.accessioned | 2020-03-02T09:14:31Z | - |
dc.date.available | 2020-03-02T09:14:31Z | - |
dc.date.created | 2019-02-28 | |
dc.date.issued | 2019-02-28 | |
dc.identifier.citation | Жеплинський Т. Б. Особливості зміни теплофізичних властивостей скла в інтервалі силування / Т. Б. Жеплинський // Chemistry, Technology and Application of Substances. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Том 2. — № 2. — С. 62–67. | |
dc.identifier.uri | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46385 | - |
dc.description.abstract | Здійснено спробу пояснити природу стрибкоподібного зростання температурного
коефіцієнта лінійного розширення (ТКЛР) скла в інтервалі склування. Властивості скла
визначаються коливаннями силіційкисневого каркаса, який при нагріванні втрачає свою
жорсткість. Після досягнення температури склування структура скла стає більш пухкою і
починають проявлятися коливання лужних катіонів. Вони зумовлюють стрибок величини
ТКЛР. Найбільших значень цей стрибок набуває тоді, коли структура скла формується
двовимірними шарами силіційкисневих тетраедрів, частково з’єднаними між собою у
третьому вимірі. | |
dc.description.abstract | An attempt was made to explain the nature of the leap-like increase in the coefficient of linear thermal
expansion (CTEL) of glass in the interval of glass transition. Properties of glass are determined by the
fluctuations of silicon oxygen structure, which, when heated, loses its stiffness. After reaching the glass
transition temperature, the glass structure becomes loose and fluctuations of alkaline cations begin to
appear. They cause a leap in the value of CTEL. The greatest values of this leap occur when the structure of
glass is formed by two-dimensional layers of silicon-oxygen tetrahedra partially connected in the third dimension. | |
dc.format.extent | 62-67 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | Lviv Politechnic Publishing House | |
dc.publisher | Lviv Politechnic Publishing House | |
dc.relation.ispartof | Chemistry, Technology and Application of Substances, 2 (2), 2019 | |
dc.subject | структура скла | |
dc.subject | інтервал склування | |
dc.subject | двокомпонентне скло | |
dc.subject | трикомпонентне скло | |
dc.subject | модуль пружності | |
dc.subject | ступінь зв’язання силіційкисневого каркаса | |
dc.subject | glass structure | |
dc.subject | glass transition interval | |
dc.subject | two-component glass | |
dc.subject | three-component glass | |
dc.subject | elastic modulus | |
dc.subject | degree of linking of silicon dioxide structure | |
dc.title | Особливості зміни теплофізичних властивостей скла в інтервалі силування | |
dc.title.alternative | Features of change of thermophysical properties in the glass transition interval | |
dc.type | Article | |
dc.rights.holder | © Національний університет „Львівська політехніка“, 2019 | |
dc.contributor.affiliation | Національний університет “Львівська політехніка” | |
dc.contributor.affiliation | Lviv Polytechnic National University | |
dc.format.pages | 6 | |
dc.identifier.citationen | Zheplynskyi T. B. Features of change of thermophysical properties in the glass transition interval / T. B. Zheplynskyi // Chemistry, Technology and Application of Substances. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 2. — No 2. — P. 62–67. | |
dc.relation.references | 1. Ящишин Й. М. Технологія скла у трьох частинах. Ч. 1. Фізика і хімія скла: підруч. Львів: Бескид Біт, 2008. 204 с. | |
dc.relation.references | 2. Eric Le Bourhis. Glass: Mechanics and Technology. Weinheim: WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, 2008, 366 p. | |
dc.relation.references | 3. Немилов С. В. Комментарий к статье Д. С. Сандитова “О природе уравнения перехода жидкость – стекло”. ЖЭТФ, 2017, Т. 151, Вып. 5, С. 891-892. | |
dc.relation.references | 4. Жеплинський Т. Б, Дяківський С. І. Основи теорії і практики гартування скла. Львів: Видавництво “Растр-7”, 2011, 112 с. | |
dc.relation.references | 5. Jaśkowska Dobrosława. Kryterium pękania i zniszczenia szkła konstrukcyjnego. Świat Szkła 9/2008 | |
dc.relation.references | 6. Мазурин О. В., Стрельцина М. В., Швайко- Швайковска Т. П. Свойства стекол и стеклообразующих расплавов. Справочник. Т. І, Стеклообразный кремнезем и двухкомпонентные силикатные системы. Ленингр. отд. Л.: Наука, 1973, 1-444. | |
dc.relation.references | 7. Свойства стекол и стеклообразующих расплавов. Справочник. Т. ІІІ, часть 1, Трехкомпонентные силикатные системы / О. В. Мазурин, М. В. Стрельцина, Швайко-Швайковска Т. П. Ленингр. отд. Л.: Наука, 1977, 1-586. | |
dc.relation.references | 8. Еремяшев В. Е., Миронов А. Б. Влияние железа на структуру калиевых боросиликатных стекол. Неорганические материалы, 2015, 2 (51), 218-222 | |
dc.relation.references | 9. Dobrosława Jaśkowska. Budowa wewnętrzna i właściwości szkła konstrukcyjnego, Świat Szkła 3/2009 | |
dc.relation.references | 10. Marcin Kozłowski. Szkło jako materiał konstrukcyjny, Świat Szkła 4/2010 | |
dc.relation.references | 11. Ванина Е. А., Киселева А. Н., Голубева И. А. Исследование структурообразования пористых стекол на основе натриевоборосиликатной системы. Современные проблемы науки и образования, 2012, 3. | |
dc.relation.references | 12. Еремяшев, В. Е. Влияние кальция и бария на поведение воды в натриевом боросиликатном стекле. Вестник ЮУрГУ. Серия “Химия”, 2012, Вып. 7, № 1 (260), С. 23–28. | |
dc.relation.references | 13. Боровець З. І., Жеплинський Т. Б. Технологія силікатів. Дистанційне навчання. № 42. Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. 128 с. | |
dc.relation.referencesen | 1. Yashchyshyn Y. M. Tekhnolohiia skla u trokh chastynakh. Ch. 1. Fizyka i khimiia skla: pidruch. Lviv: Beskyd Bit, 2008. 204 p. | |
dc.relation.referencesen | 2. Eric Le Bourhis. Glass: Mechanics and Technology. Weinheim: WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, 2008, 366 p. | |
dc.relation.referencesen | 3. Nemilov S. V. Kommentarii k state D. S. Sanditova "O prirode uravneniia perekhoda zhidkost – steklo". ZhETF, 2017, V. 151, Iss. 5, P. 891-892. | |
dc.relation.referencesen | 4. Zheplynskyi T. B, Diakivskyi S. I. Osnovy teorii i praktyky hartuvannia skla. Lviv: Vydavnytstvo "Rastr-7", 2011, 112 p. | |
dc.relation.referencesen | 5. Jaśkowska Dobrosława. Kryterium pękania i zniszczenia szkła konstrukcyjnego. Świat Szkła 9/2008 | |
dc.relation.referencesen | 6. Mazurin O. V., Streltsina M. V., Shvaiko- Shvaikovska T. P. Svoistva stekol i stekloobrazuiushchikh rasplavov. Spravochnik. T. I, Stekloobraznyi kremnezem i dvukhkomponentnye silikatnye sistemy. Leninhr. otd. L., Nauka, 1973, 1-444. | |
dc.relation.referencesen | 7. Svoistva stekol i stekloobrazuiushchikh rasplavov. Spravochnik. T. III, chast 1, Trekhkomponentnye silikatnye sistemy, O. V. Mazurin, M. V. Streltsina, Shvaiko-Shvaikovska T. P. Leninhr. otd. L., Nauka, 1977, 1-586. | |
dc.relation.referencesen | 8. Eremiashev V. E., Mironov A. B. Vliianie zheleza na strukturu kalievykh borosilikatnykh stekol. Neorhanicheskie materialy, 2015, 2 (51), 218-222 | |
dc.relation.referencesen | 9. Dobrosława Jaśkowska. Budowa wewnętrzna i właściwości szkła konstrukcyjnego, Świat Szkła 3/2009 | |
dc.relation.referencesen | 10. Marcin Kozłowski. Szkło jako materiał konstrukcyjny, Świat Szkła 4/2010 | |
dc.relation.referencesen | 11. Vanina E. A., Kiseleva A. N., Holubeva I. A. Issledovanie strukturoobrazovaniia poristykh stekol na osnove natrievoborosilikatnoi sistemy. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniia, 2012, 3. | |
dc.relation.referencesen | 12. Eremiashev, V. E. Vliianie kaltsiia i bariia na povedenie vody v natrievom borosilikatnom stekle. Vestnik IuUrHU. Seriia "Khimiia", 2012, Iss. 7, No 1 (260), P. 23–28. | |
dc.relation.referencesen | 13. Borovets Z. I., Zheplynskyi T. B. Tekhnolohiia sylikativ. Dystantsiine navchannia. No 42. Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika", 2007. 128 p. | |
dc.citation.issue | 2 | |
dc.citation.spage | 62 | |
dc.citation.epage | 67 | |
dc.coverage.placename | Lviv | |
dc.coverage.placename | Lviv | |
Appears in Collections: | Chemistry, Technology and Application of Substances. – 2019. – Vol. 2, No. 2
|