Концепт особистості: порівняльний аналіз філософсько-правових шкіл

Abstract

У статті здійснено порівняльний аналіз концепту особистості основних філософсько-правових шкіл. Основоположник сучасного персоналізму Е. Муньє вважав, що “Я” людини є “первинною реальністю”, і вона, на його думку, є й передумовою, і дійсністю історичної творчості. Особистість – центр переорієнтування об’єктивного унiверсуму, хто досяг рівня особистісного існування, є суб’єктом створення власне людської реальності. Екзистенціалізм висуває унікальність людського буття, приділяючи велику увагу емоційному, духовному стану особистості. Духовність визначається станом розпачу, провини, відповідальності. Феномен особистості не є спеціальним об’єктом дослідження феноменології та філософської антропології. Як відомо, перша з них вивчає складну єдність структурних елементів сутнісних взаємозв’язків свідомості з метою виявлення граничних характе- ристик, первісних основ пізнання і людського існування й культури, а друга – сутність і природу людини в єдності її органічних особливостей, душевно-емоційної сфери, пізнавальних спроможностей і соціально-культурних навичок.

This article provides a comparative analysis of the concept of individual fundamental philosophical and legal schools. The founder of modern personalism of E. Mounier believed that the “I” man is the “primary reality”, and it is, in his opinion, there is a premise and reality of historical works. Personality – center reorientation objective universumu who reached the level of personal existence, is the subject of creating their own human reality. Existentialism highlights the uniqueness of human life, paying great attention to the emotional and spiritual state of the individual. Spirituality is defined as despair, guilt, responsibility. The phenomenon of personality is not a special object of study of phenomenology and philosophical anthropology. As you know, the first of which examines the complex structural elements essential unity of consciousness relationships in order to identify the boundary characteristics, the original foundations of knowledge and of human existence and culture, and the second – nature and human nature in the unity of its organic features, spiritual and emotional sphere, cognitive building and socio-cultural skills.

В статье осуществлен сравнительный анализ концепта личности основных философско-правовых школ. Основоположник современного персонализма Э. Мунье считал, что “Я” человека является “первичной реальностью”, и она, по его мнению, является и предпосылкой, и действительностью исторического творчества. Личность – центр переориентация объективного универсума, кто достиг уровня личностного существования, является субъектом создания собственно человеческой реальности. Экзистенциализм выдвигает уникальность человеческого бытия, уделяя большое внимание эмоциональном, духовном состояния личности. Духовность определяется состоянием отчаяния, вины, ответственности. Феномен личности не является специальным объектом исследования феноменологии и философской антропологии. Как известно, первая из них изучает сложное единство структурных элементов сущностных взаимосвязей сознания с целью выявления предельных характеристик, первобытных основ познания и человеческого существования и культуры, а вторая – сущность и природу человека в единстве орга- нических особенностей, душевно-эмоциональной сферы, познавательных возможностей и социально-культурных навыков.