DC Field | Value | Language |
dc.contributor.author | Рочняк, Ю. А. | - |
dc.date.accessioned | 2018-04-24T13:20:45Z | - |
dc.date.available | 2018-04-24T13:20:45Z | - |
dc.date.issued | 2016 | - |
dc.identifier.citation | Рочняк Ю. А. Періоди формування архітектури пасажирських споруд залізниць Закарпаття / Ю. А. Рочняк // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Архітектура. – 2016. – № 856. – С. 51–60. – Бібліографія: 19 назв. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/40789 | - |
dc.description.abstract | Досліджуються найхарактерніші архітектурно-пластичні ознаки пасажирських споруд залізниць Закарпаття за основними історичними періодами їхнього формування. The article is concentrated on the most characteristic and primarily exterior architectural and
compositional features of station buildings and passenger buildings of Transcarpathian railways according to the main historical periods of their formation. 1. The main historical periods of formation of Transcarpathian passenger buildings architecture, which were reflected in their composition, are determined in this article. Mostly, the periods correspond to state and political formations within this territory: Initial (1872–1914), Interwar (1919/1920–1938), Postwar (1945–1970), New (1970–2000) and Contemporary (from 2000). Wars and changes in the political formations could not be regarded as the positive factor for construction of railway station buildings (1914–1920, 1938–1945, 1991).
2. It was determined that Initial and Post-war periods were characterized by symmetrical
composition of the main building, the image of these building matches other civil buildings of that time, facade finish, as well as the whole composition and corresponds to examples of classical buildings. Generic character and unification are confirmed by repeatedness of the use of such architecture in other territories of countries, to which Transcarpathia belonged at that time. This reflects the contemporary views of monarchical Austro-Hungarian (station buildings Batiovo, Berehovo, Bilyn, Lazeshtchyna, Vynohradiv, Vovtchyj, Zan’ka) totalitarian Soviet (Chop, Korolevo, Kosyny, Mukatchevo, Peretchyn, Svalava, Volovets,) centralistic patterns of life and thought.
3. The Interwar Period, when Carpathian Ruthenia belonged to Czechoslovakia (Irshava, Khust), and
New Period (Velykyi Bereznyi, new building in Chop) demonstrate some liberty in formation of railway station buildings – no strict symmetry of form, laconism, no or limited number of decorations bring them Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
60 closer to rationalistic architecture. This is more common for residential and utilitarian construction and helps to perceive openness for the user and corresponds to the ideas of democratic communities. 4. The Contemporary Period shows polarity of approaches to architecture of passenger buildings of railway: on the one hand, this is the active visualization of facades, use of decorations, design of interiors that is close to idea of affirmation and pomposity (Uzhhorod, partially Rakhiv), and on the other hand, creating unpretentious canopies over the benches on the platforms (passenger buildings Svydovets, Uzhok). They are implemented by simple technological means, sometimes not very professionally, but as intended for users from remote areas. 5. Transcarpathia is characteristic of small passenger buildings at train stops of asymmetrical composition; some contain distinct arch motifs accompanied with half-open spaces or galleries. They differ
in approach: from one-style with a large architectural complex (a stop Karpaty near health resort, the former palace of duke Schönborn near Svalava) to those made due to the typical design and replicated. Those buildings were erected in different periods, apart from the last one (Dobrosilla (it was destroyed 2012), Nevytske, Sil, Tsehlivka, Vorotchevo etc.). 6. By taking to account that the condition of Transcarpathia railway station buildings is satisfactory, there is the lack of quality in nowadays railway platforms of this region — their length and height rarely correspond to the length and height of the wagons, they are often narrow, are not fenced, don’t have easy access to sidewalks, as well as the ramps for wheelchairs and bicycles; coating, marking and labeling do
not meet modern understanding; technical condition is average. Railway platforms of Uzhhorod station building and partly the Chop railway building are equipped with underground access, canopies, visual information system and in such a way they are getting close to modern safety requirements and the needs for passengers. On the one hand the small historical passenger building Dobrosilla (Bene) was destroyed and at another hand the new magnificent station building in Uzhhorod was constructed. With the course of time, a series of Transcarpathian station buildings were supplemented with new additions and underwent reconstruction that makes their dating more complicated and requires further research. The study shows temporal, typological and compositional diversity of passenger stations of Transcarpathian railway. They accompany us in the present and represent important architectural and economic achievements. Most of them require preservation, research and modernization as monuments. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Видавництво Львівської політехніки | uk_UA |
dc.subject | період | uk_UA |
dc.subject | пасажирська споруда | uk_UA |
dc.subject | вокзал, | uk_UA |
dc.subject | архітектурна композиція | uk_UA |
dc.subject | стилістика Закарпаття | uk_UA |
dc.subject | Period | uk_UA |
dc.subject | Passenger Building | uk_UA |
dc.subject | railway station | uk_UA |
dc.subject | architectural composition | uk_UA |
dc.subject | style | uk_UA |
dc.subject | Transcarpathia | uk_UA |
dc.title | Періоди формування архітектури пасажирських споруд залізниць Закарпаття | uk_UA |
dc.title.alternative | Periods of formation of passenger buildings` architecture of Transcarpathian railways | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
dc.rights.holder | © Рочняк Ю. А., 2016 | uk_UA |
dc.contributor.affiliation | Національний університет “Львівська політехніка” | uk_UA |
dc.coverage.country | UA | uk_UA |
dc.format.pages | 51–60 | - |
dc.relation.references | 1. Древаль І. В. Методологічні основи містобудівного розвитку залізничних вокзальних комплексів: автореф. дис. … д-ра архітектури. – Полтава, 2013. – 36 с. 2. Древаль І. В. Ви- користання територіальних ресурсів залізничних станцій для розвитку сучасного міста // Су- часні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відпов. ред. М. М. Дьомін. – К.: КНУБА, 2016. – Вип. 43. – Ч. 2. – 455 с. 3. Рочняк Ю. А., Луцик А. Р. Споруди зупинок гро- мадського транспорту в міському контексті // Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2015. – № 57. – С. 383 – 393. 4. Coiley J. Eisenbahnen. – München: Gerstenberg Verlag, 64 S. 2004. 5. Жалоба І. В. Інфраструктурна політика австрійського уряду на північному сході монархії в останній чвкрті XVIII – 60-х роках XIX ст. (на прикладі шляхів сполучення). – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 520 с. 6. Гранкін П. Е., Лазечко П. В., Сьомочкін І. В., Шрамко Г. І. Львівська залізниця. Історія і сучасність. – Львів: Центр Європи, 1996 – 175 с. 7. Кульчицький С. В. Залізничне будівництво в Україні 19 – початку 20 століть / С. В. Куль- чицький // Енциклопедія історії України. – К.: Наук. думка, 2005. – Т. 3: Е – Й. – 672 с. 8. Голубев Г. Е., Анджелини Г. М., Модоров А. Ф. Современные вокзалы. – М.: Стройиздат, 1967. – 208 с. 9. Батырев В. М. Вокзалы. – М.: Стройиздат, 1988. – 216 с. 10. Бенедюк П. О. Архітектура станційних комплексів Північно-Донецької залізниці у творчому доробку С. П. Тимошенка // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відпов. ред. М. М. Дьомін. – К.: КНУБА, 2016. – Вип. 43, Ч. 1. – 364 с. 11. Рочняк Ю. А. Розвиток архітектури залізниць Галичини // Нова подорож до Європи. – Львів: Вид-во ВНТЛ-Класика, 2012. – С. 171–200. 12. Рочняк Ю. А. Архітектура будинків малих пасажирських залізничних станцій Галичини ХІХ – початку ХХ Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua 59 століть // Проблеми дослідження, збереження і реставрації об’єктів культурної спадщини: зб. наук. пр. кафедри реставрації і реконструкції архітектурних комплексів – Львів: Растр-7, 2014. – С. 255–265. 13. Рочняк Ю. А. Композиційні властивості малих залізничних вокзалів Галичини ХІХ – початку ХХ століть // Історико-культурні студії. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – С. 79–90. 14. Рочняк Ю. А. Залізничні вокзали як частина архітектурної ідентичності краю // Тези ІІ ї Міжнар. наук.-практ. конф. “Історико-культурна спадщина в демократичному суспільстві: сприяння діалогу, примиренню та відповідальності ” (від 17–18 квітня 2015 року) // Національний університет “Львівська політехніка” Інститут гуманітарних і соціальних наук, кафедра історії України та етнокомунікації. – 2015. – С.75–78. 15. Рочняк Ю. А. Архітектурні типи вокзалів залізниці Перемишль–Сучава // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка” “Архітектура”. – 2015. – № 816. – С.72–79. 16. Рочняк Ю. А. Особливості архітектури залізничних вокзалів Буковини // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. – К.: КНУБА, 2015. – Вип. 40. – С. 281–294. 17. Чобан О. Я. Принципи модернізації та реконструкції залізничних вок- зальних комплексів історичних міст // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка” “Архітектура”. – 2013. – № 757. – 447 с. – С. – 321–324. 18. Der Umgang mit Bauten der Bahn – Bestandserhaltung und Nutzungsanforderungen // Das Baudenkmal zwischen moderner Nutzung und Denkmalpflege: Beispiel Bahnhof. G.Manfred (Hrsg.) M.Imhof Verlag Petersberg. – 2000. – S. 45–54. 19. Вегеш М. М., Токар М. Ю. Карпатська Україна на шляху державотворення. До 70-річчя проголошення державної незалежності Карпатської України: моногр. – Ужгород: Карпати, 2009. – 448 с. | uk_UA |
dc.coverage.placename | Львів | uk_UA |
dc.subject.udc | 72.01+725.31(477.87) | uk_UA |
Appears in Collections: | Архітектура. – 2016. – №856
|