Закономірності формування архітектури Русі (за джерельною базою Х–XIVст.)

Abstract

У дисертації запропоновано та обґрунтовано застосування до архітектурознавчого дослідження історично замкненої епохи герменевтичної методології, в основу якої покладено центонно-парафразний принцип аналізу неречових (зображальних, писемних, усних, лінгвістичних) джерел. Процеси становлення та розвитку архітектури Русі розглядаються у дослідженні на підставі вивчення фактів, сюжетів, образів та смислів неречових джерел Х–XIV ст. та у тісному зв’язку із загальнокультурним контекстом епохи, політичними, економічними, етнічними процесами та впливом зовнішніх чинників. На конкретних прикладах, у хронологічному викладі продемонстровано дієвість обраної методики та запропоновано низку нових важливих історично-архітектурних інтерпретацій архітектурних явищ періоду Русі. Спираючись на аналіз писемних свідчень про будівничих Русі, віднотовуючи імена будівничих, зафіксовані у вигляді написів на поверхні стін будівель, конструкціях та виробах і вивчаючи інскрипції поховань архітекторів, сформовано максимально повний перелік відомостей про давньоруських будівничих у їх зв’язку з конкретними регіонами та творами. Визначено закономірності формування архітектури Русі та окреслено перспективи її вивчення. В диссертации предложено и обосновано применение к архитектуроведческому исследованию исторически замкнутой эпохи герменевтической методологии, в основу которой положен центонно-парафразный принцип анализа невеществетнных (изобразительных, письменных, устных, лингвистических) источников. Процессы становления и развития архитектуры Руси рассматриваются в исследовании на основании изучения фактов, сюжетов, образов и смыслов невещественных источников Х–XIV вв. и в тесной связи с общекультурным контекстом эпохи, политическими, экономическими, этническими процессами и влиянием внешних факторов. На конкретных примерах, в хронологическом изложении продемонстрирована действенность выбранной методики и предложен ряд новых важных историко- архитектурных интерпретаций архитектурных явлений периода Руси. Опираясь на анализ письменных свидетельств об архитекторах и строителях Руси, отслеживая имена строителей, зафиксированные в виде надписей на поверхности стен, конструкциях и изделиях, а также – изучая инскрипции захоронений архитекторов, сформирован максимально полный перечень свидетельств о древнерусских строителями в их связи с конкретными регионами и произведениями. Определены закономерности формирования архитектуры Руси и намечены перспективы ее изучения. The thesis presents the use of reasonably well-grounded approach of hermeneutic methodology interpreting the historically closed era and applied to the architectural theoretic study, based on the principle of thematic-paraphrase analysis of written, verbal, linguistic, and expressive sources. The formation and development processes in Rus’ architecture are considered in the investigation on the basis of the analysis of stories, facts, images and meanings of immaterial sources of X-XIV centuries in close interconnection with the cultural context of the era, considering political, economic, ethnic processes and the influence of external factors. The verification of the results of the study is in the development of the research procedures, enabling to produce interpretations that cannot be fraud and in giving the criteria that enable to verify the suggested interpretation of texts. Critical analysis of certain key facts from the history of architecture of Rus’ revealed some basic underlying meanings and values of analyzed chronicles and that allowed identifying a number of scientific myths. The efficiency of the chosen method is demonstrated in chronological presentation of specific examples. A range of important new historical-architectural interpretations of architectural phenomena from the Rus period is presented in the thesis. The thesis also presents the following issues. It was found that indirect evidence from the written sources about the relation of East Slavic (Kyiv in particular) paganism with the Khazars is confirmed and supported by the architectural and archaeological features of Kyiv sanctuaries, possibly due to the phenomenon of Jewish proselytism in Khazaria. It was proved that chronicled evidence of the state administrative and urban undertakings of Princess Olga Epoch had nothing to do with the north-western borderlands of Rus’, but they were aimed at a consistent incorporation of Derevlyan Land ( 946) and Volyn’ ( 947) and the development of Bulgar–Kyiv–Regensburg transcontinental trade route. The thesis supports the archaeological conclusions that the chronicled evidence of the X-century contemporaries about Novgorod are not related to the city (hóroda) on the Volkhov founded in the 40's of XI century, and it was proved that the evidence is related to future citadel Vladimir in Volyn’. The chronicled birthplace of Volodymyr Sviatoslavovych was localized around the citadel, in the place known as Budyatyn village. The oldest evidence of sacred Christian construction of Princess Olga Era was analyzed and there was established the connection between chronicled mentions of the Church of Our Lady as owner of Budyatyn village with Zimnenskyi Svyatogorskyi Monastery church. The study also noted the important role of early Bible translations in the formation of a professional architectural terminological apparatus and professional ethics of the builders. The most complete list of information about the ancient builders and architects in the relation to specific regions and works was formed by means of the analysis of the written evidence of the Rus’ builders with the help of noted proper names recorded as the inscriptions on the wall surfaces of buildings, structures and products and by means of examining of burial inscriptions. Based on the analysis of Ukrainian folk legends, the research revealed important historical and architectural facts associated with the practice of commemorating the burial places of builders. The thesis outlines the prospects of further research and investigation of the history of architecture by means of interdisciplinary methodological tools. A new level of historical and architectural research of closed periods, Kyiv Rus’ in particular, is presented in the dissertation. The obtained results are aimed at the increase of educational level and academic proficiency of future architects and at the future establishing of separate educational direction majoring in the history of architecture.