Кайнозойские поля напряжений/деформаций Донбасса и их вероятные источники

Abstract

В работе рассматриваются периодичность, динамика и кинематика недостаточно изученных кайнозойских движений, происходивших в Донецком складчатом сооружении и его окрестностях. Показано, что здесь проявились две самостоятельные кайнозойские орогении: ларамийская фаза раннеальпийской эпохи (конец маастрихта-палеоцен) и позднеальпийская эпоха, условно новейшая (здесь – ранний миоцен-квартер), разделенные тектонической паузой в эоцене-олигоцене. Обе они проходили в целом в обстановке субмеридионального сжатия и субширотного растяжения, но при этом существенно различались как областью своего действия, так и характером структуры. Первая из них больше проявилась непосредственно к западу от Донбасса, где вызвала сжатие диапиров Днепровско-Донецкого авлакогена, вторая – сформировала Донецко-Приазовский новейший мегавал и вызвала правый сдвиг по бортовым разрывам Донбасса (Северодонецкому и Персиановскому). Результаты представленного в работе анализа позволяют связать вторую из них с одновременным орогенезом на Большом Кавказе. Природа умеренных ларамийских подвижек может быть объяснима внутриплитной активизацией Западной и части Восточной Европы в результате коллизии плит в Альпах, Динаридах и Понте и одновременного начала спрединга в Северной Атлантике-Арктике, создавшего встречное давление с севера. Общим результатом действия обоих процессов явились инверсия и сжатие ряда авлакогенов Европы, и в том числе Днепровско-Донецкого. The periodicity, dynamics and kinematics of unadequately studied Cenozoic activities in the Donets intraplate foldbelt (“the Donbass”) and in its neighbourhood were considered.It have been demonstrated that two independent orogenies divided by a tectonic pause in the Eocene-Oligocene took places there, the Laramic one(the terminal Maestrichtian–Paleocene) of an early Alpine tectonic epochs and conventiolly neotectonic one (Early Miocene–Quaternary) of a late Alpine epoch. The both orogenies proceeded at submeridional compression and sublatitudinal extension, but essentially differed in their areas and a style of structure. The first of them occurred immediately to the west of the Donbass where it caused horisontal compression of salt diapirs in Dnieper-Donets aulacogen whereas the second formed Donets-North Azov neotectonic megaswell and caused a dextral shear along border Severodonets and Persianoff upthrusts of the Donbass. Results of analysis carried in the article allowed associating the second orogeny with the simoultaneous Greater Caucasian orogenesis. А nature of moderate the Laramic movements can be explained by the known intraplate activization of Western and partially Eastern Europe as a result of Africa-Eurasia collision at modern Alps, Dinarides and Pont as well as contemporal spreading onset in Northern Atlantic-Arctic which produced an opposite pressure from the north. A common results of both processes were inversion and compression of a number of the european aulacogens including the Dnieper-Donets one. Розглянуто періодичність, динаміку та кінематику недостатньо вивчених кайнозойських рухів, що відбувались у Донецькій складчастій споруді та її околицях. Показано, що тут проявились дві самостійні кайнозойські орогенії: ларамійська фаза ранньоальпійської епохи (кінець маастріхту – палеоцен) і пізньоальпійська епоха, умовно новітня (тут: ранній міоцен – квартер), розділені тектонічною паузою в еоцені-олігоцені. Обидві вони проходили загалом в обстановці субмеридіонального стиску і субширотного розтягу, але істотно відрізнялись як зоною свого прояву, так і характером утворюваних структур. Перша з них більше проявилась безпосередньо на захід від Донбасу, де спричиняла стиск діапірів Дніпровсько-Донецького авлакогену, друга – сформувала Донецько-Приазовський новітній мегавал і зумовила правий зсув по бортових розривах Донбасу(Сєвєродонецькому та Персіановському). Результати наведеного в роботі аналізу дозволяють зв’язати другу з них з одночасним орогенезом на Великому Кавказі. Природа помірних ларамійских рухів може бути пояснена внутріплитовою активізацією Західної та частини Східної Європи в результаті колізії плит в Альпах, Динаридах і Понті та одночасного початку спредингу в Північній Атлантиці – Арктиці, що створило зустрічний тиск з півночі. Загальним результатом дії обох процесів стали інверсія і стиск ряду авлакогенів Європи, і зокрема Дніпровсько-Донецького.