| DC Field | Value | Language |
|---|
| dc.contributor.author | Петрушка, Аліна Іванівна | - |
| dc.contributor.author | Палещишин, Андрій Миколайович | - |
| dc.date.accessioned | 2022-11-09T14:10:10Z | - |
| dc.date.available | 2022-11-09T14:10:10Z | - |
| dc.date.issued | 2020-06-10 | - |
| dc.date.submitted | 2020-07-25 | - |
| dc.identifier.citation | Метою роботи є порівняльний аналіз функціональних характеристик електронних ресурсів, що слугують середовищем акумулювання наукового контенту та оцінювання його якості. Методологія дослідження передбачає використання низки загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, порівняння, статистичного методу. Наукова новизна роботи полягає у формуванні системи функціональних ознак для порівняння електронних наукових ресурсів в контексті повноти задоволення інформаційних потреб та супроводу наукової діяльності. Висновки. З метою інтеграції наукових досліджень в міжнародний науковий інформаційний простір та оцінювання якості наукового знання засобами наукометрії бази даних наукових цитувань виконують свою головну функцію: бути інструментом формування єдиного
інформаційного середовища і джерельною базою для інформаційного супроводу наукових досліджень та проведення наукометричних досліджень. Функціональність пошукових систем та баз даних забезпечує організація наукового контенту щодо таких аспектів: наповненість, галузеве охоплення, представлення даних, пошуковий аппарат. Найбільшою наповненістю характеризується ресурс Google Scholar, що містить максимальну кількість видів наукового контенту. Базовими науковим контентом, що представлений у всіх аналізованих ресурсах є наукові статті. Аналіз галузевого охоплення електронних наукових ресурсів свідчить, що всі аналізовані наукові ресурси є мультидисциплінарними. За кількістю базових галузевих категорій лідерами є бази даних Scopus та DOAJ. Аналіз електронних наукових ресурсів за рівнем узагальнення наукового контенту підтвердив статус Scopus, WоS, Google Scholar та «Україніка наукова» як реферативних ресурсів. Найбільш повний реферативний контент надають ресурси Scopus та WоS. Аналіз пошукового апарату наукових електронних ресурсів свідчить, що найбільш повним пошуковим інструментарієм володіють бази даних Scopus та WоS. Вітчизняний ресурс «Україніка наукова» також характеризується достатньо потужною системою пошуку. Найменш розгалуженою системою пошукових фільтрів володіє Google Scholar. Аналіз принципів оцінювання наукового контенту засвідчив широке використання традиційних метрик: як загальновживаних (індекс Хірша), так і оригінальних в межах конкретного ресурсу. Спостерігається тенденція до залучення альтернативних методологій оцінювання наукового контенту. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2409-9805 | - |
| dc.identifier.uri | https://oldena.lpnu.ua/handle/ntb/56984 | - |
| dc.description | Функціональність пошукових систем та баз даних забезпечує організація наукового контенту щодо таких аспектів: наповненість, галузеве охоплення, представлення даних, пошуковий аппарат. Найбільшою наповненістю характеризується ресурс Google Scholar, що містить максимальну кількість видів наукового контенту. Базовими науковим контентом, що представлений у всіх аналізованих ресурсах є наукові статті. Аналіз галузевого охоплення електронних наукових ресурсів свідчить, що всі аналізовані наукові ресурси є мультидисциплінарними. За кількістю базових галузевих категорій лідерами є бази даних Scopus та DOAJ. Аналіз електронних наукових ресурсів за рівнем узагальнення наукового контенту підтвердив статус Scopus, WоS, Google Scholar та «Україніка наукова» як реферативних ресурсів. Найбільш повний реферативний контент надають ресурси Scopus та WоS. Аналіз пошукового апарату наукових електронних ресурсів свідчить, що найбільш повним пошуковим інструментарієм володіють бази даних Scopus та WоS. Вітчизняний ресурс «Україніка наукова» також характеризується достатньо потужною системою пошуку. Найменш розгалуженою системою пошукових фільтрів володіє Google Scholar. Аналіз принципів оцінювання наукового контенту засвідчив широке використання традиційних метрик: як загальновживаних (індекс Хірша), так і оригінальних в межах конкретного ресурсу. Спостерігається тенденція до залучення альтернативних методологій оцінювання наукового контенту. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Метою роботи є порівняльний аналіз функціональних характеристик електронних ресурсів, що слугують середовищем акумулювання наукового контенту та оцінювання його якості. Методологія дослідження передбачає використання низки загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, порівняння, статистичного методу. Наукова новизна роботи полягає у формуванні системи функціональних ознак для порівняння електронних наукових ресурсів в контексті повноти задоволення інформаційних потреб та супроводу наукової діяльності. Висновки. З метою інтеграції наукових досліджень в міжнародний науковий інформаційний простір та оцінювання якості наукового знання засобами наукометрії бази даних наукових цитувань виконують свою головну функцію: бути інструментом формування єдиного
інформаційного середовища і джерельною базою для інформаційного супроводу наукових досліджень та проведення наукометричних досліджень. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.publisher | Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | uk_UA |
| dc.relation.uri | http://journals.uran.ua/bdi/article/view/205443 | uk_UA |
| dc.subject | База даних цитувань | uk_UA |
| dc.subject | Електронний ресурс | uk_UA |
| dc.subject | Пошукова система | uk_UA |
| dc.subject | Науковий контент | uk_UA |
| dc.subject | Функціональна ознака | uk_UA |
| dc.subject | Наукометрія | uk_UA |
| dc.title | Функціональні ознаки електронних наукових ресурсів | uk_UA |
| dc.title.alternative | FUNCTIONAL FEATURES OF ELECTRONIC SCIENTIFIC RESOURCES | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| dc.rights.holder | Петрушка А. І. 2020 | uk_UA |
| dc.rights.holder | Палещишин А. М. | uk_UA |
| dc.contributor.affiliation | НУЛП, Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, вул. Митрополита Андрея Шептицького, 3; 4-й корпус, кімната 520а, тел.: +38 (032) 258-25-95, E-mail: Alina.i.petrushka@lpnu.ua | uk_UA |
| dc.contributor.affiliation | НУЛП, Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, вул. Митрополита Андрея Шептицького, 3; 4-й корпус, кімната 520а, тел.: +38 (032) 258-25-95 | uk_UA |
| dc.coverage.country | UA | uk_UA |
| dc.format.pages | 105-117 | - |
| dc.identifier.citationen | The purpose of the article is to compare the functional characteristics of electronic resources that serve as a medium for accumulating scientific content and evaluating its quality. The methodology involves the use of such general scientific methods as analysis, synthesis, comparison, statistical method. The scientific novelty of the work is the formation of a system of functional features of electronic scientific resources in the context of completeness of satisfying the information needs of the scientific activity support. Conclusions. In order to integrate scientific research into the international information space and to evaluate the quality of scientific knowledge, scientific citation databases perform their main function: to be a tool for forming a single information environment and a source base for information support of the scientific activity and conducting scientometric research. The functionality of search engines and databases is provided by the organization of
scientific content in the following aspects: content coverage, research areas coverage, data representation, search tools. The highest content coverage has a Google Scholar resource that contains the maximum number of types of scientific content. The basic scientific content that is presented in all the analyzed resources is scientific articles. The analysis of the research areas coverage of electronic scientific resources shows that all the analyzed scientific resources are multidisciplinary. Scopus and DOAJ are the leaders in the number
of basic scientific categories. The analysis of electronic scientific resources by the level of generalization of scientific content confirmed the status of Scopus, WоS, Google Scholar and “Ukrainika scientific” as reference resources. The most comprehensive abstract content is provided by Scopus and WоS resources. An analysis of the search engine of scientific electronic resources shows that the most complete search tools are the Scopus
and WоS databases. Domestic resource “Ukrainika Scientific” is characterized by a sufficiently powerful search system too. Google Scholar has the least extensive search filter system. An analysis of the principles of evaluating scientific content has shown the widespread use of traditional metrics: both common (Hirsch index) and original within a particular resource. There is a tendency to involve alternative methodologies for
evaluating scientific content. | uk_UA |
| dc.relation.references | 1. Assante M., Candela L., Castelli D., Cirillo R., Coro G., Frosini L., … Sinibaldi F. Enacting open science by D4Science. Future Generation Computer Systems. 2019. Vol. 101. P. 555–563. DOI:10.1016/j. future.2019.05.063. 2. Banks G. C., Field J. G., Oswald F. L., O’Boyle E. H., Landis R. S., Rupp D. E., Rogelberg S. G. Answers to 18 questions about open science practices. Journal of Business and Psychology. 2019. Vol. 34 (3). P. 257–270. DOI:10.1007/s10869-018-9547-8. 3. Browse Subjects. Directory of Open Access Journals : веб-сайт. URL: https://doaj.org/subjects (дата звернення: 05.02.2020). 4. Ghane M. R., Niazmand M. R., Sabet Sarvestani A. The citation advantage for open access science journals with and without article processing charges. Journal of Information Science. 2019. Vol. 46 (1). P. 118– 130. DOI:10.1177/0165551519837183. 5. Huang C., Yue X., Chen J., Xu W., Li J. The effect of “open access” on journal impact factors: A causal analysis of medical journals. Physica A: Statistical Mechanics | uk_UA |
| dc.relation.referencesen | 1. Assante M., Candela L., Castelli D., Cirillo R., Coro G., Frosini L., … Sinibaldi F. (2019). Enacting open science by D4Science. Future Generation Computer Systems.101, 555–563. DOI:10.1016/j. future.2019.05.063. [in English] 2. Banks G. C., Field J. G., Oswald F. L., O’Boyle E. H., Landis R. S., Rupp D. E., Rogelberg S. G. (2019). Answers to 18 questions about open science practices. Journal of Business and Psychology. 34 (3), 257–270. DOI:10.1007/s10869-018-9547-8. [in English] 3. Browse Subjects. Directory of Open Access Journals. Retrieved from https://doaj.org/subjects. [in English] 4. Ghane M. R., Niazmand M. R., Sabet Sarvestani A. (2019). The citation advantage for open access science journals with and without article processing charges. Journal of Information Science. 46 (1), 118–130. DOI:10.1177/0165551519837183. [in English] Функціональні ознаки електронних наукових ресурсів 117 5. Huang C., Yue X., Chen J., Xu W., Li J. (2019). The effect of “open access” on journal impact factors: A caus | uk_UA |
| dc.citation.journalTitle | Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія | - |
| dc.coverage.placename | Київ | uk_UA |
| Appears in Collections: | Collection for students
|
