Архітектурно-планувальні риси фортець Півдня України кінця XVII – початку XIX століть

Abstract

Тема дослідження присвячена архітектурі фортець півдня України, особливостям, характеру і чинникам розвитку фортифікації регіону. Обєктом дослідження обрані фортеці і фортифікаційні комплекси, предмет дослідження – архітектурно-планувальні рішення фортець. Хронологічні межі: кінець XVII – початок XIX ст. Географічні межі окреслені територією сучасних адміністративних межами Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. У роботі були вирішені наступні завдання: узагальнено український і зарубіжний досвід вивчення фортець півдня України, розроблена методика архітектурного дослідження різночасових фортифікаційних об'єктів, виведені методи і підходи сучасного користування фортецями, визначено розташування і характер архітектури фортець, висвітлені архітектурні етапи будівництва і фактори впливу на архітектурно-планувальні рішення, розроблені програми реорганізації і консервації території фортець Півдня України (Ізмаїл, Аджидер, Перекоп), створені графічні реконструкції втрачених об'єктів фортифікації (фортеця Кілія, Татар-Бунару, Єні-Дунія, Очаків, Кінбурн). Фортеці тривалий час грали особливу роль у формуванні державності і культурного простору певної території, її смисловому змісті і міському розвитку. Архітектура фортеці відображає індивідуальні зміни в соціальнополітичному та адміністративному житті регіону. Архітектурні та планувальні рішення фортець півдня України формувалися поступово, успадкувавши тенденції та особливості притаманні різним історичним епохам, від середньовічної романської і візантійської архітектури до ренесансних регулярних міст-полісів. Тема исследования посвящена архитектуре крепостей юга Украины, особенностям, характеру и факторам развития фортификации региона. Объектом исследования выбраны крепости и фортификационные комплексы, предмет исследования – архитектурно-планировочные решения крепостей. Хронологические границы: конец XVII – начало XIX вв. Географические границы очерчены территорией современных административных границ Одесской, Николаевской и Херсонской областей. В работе были решены следующие задачи: обобщён украинский и зарубежный опыт изучения крепостей юга Украины, разработана методика архитектурного исследования разновременных фортификационных объектов, выведены методы и подходы современного пользования крепостями, определено расположение и характер архитектуры крепостей, освещены архитектурные этапы строительства и факторы влияния на архитектурнопланировочные решения, разработаны программы реорганизации и консервации территории крепостей Юга Украины (Измаил, Аджидер, Перекоп), созданы графические реконструкции утраченных объектов фортификации (крепость Килия, Татар-Бунар, Эни-Дуния, Очаков, Кинбурн). Крепости долгое время играли особую роль в формировании государственности и культурного пространства определённой территории, её смысловом содержании и городском развитии. Архитектура крепости отражает индивидуальные изменения в социально-политической и административной жизни региона. Архитектурные и планировочные решения крепостей юга Украины формировались постепенно, унаследовав тенденции и особенности присущие различным историческим эпохам, от средневековой романской и византийской архитектуры до ренессансных регулярных городовполисов. The topic of the research is devoted to the architecture of fortresses in the south of Ukraine, the features, nature and factors of the development of fortifications in the region. Fortresses and fortification complexes were chosen as the object of research; the subject of research is the architectural and planning solutions of fortresses. Chronological boundaries: late 17th - early 19th centuries. Geographic boundaries are delineated by the territory of the modern administrative boundaries of Odessa, Nikolaev and Kherson regions. In the work, the following tasks were solved: the Ukrainian and foreign experience of studying the fortresses of the south of Ukraine was summarized, a methodology for the architectural study of fortifications of different times was developed, methods and approaches for the modern use of fortresses were derived, the location and nature of the architecture of fortresses were determined, the architectural stages of construction and factors of influence on the planning solutions, programs for reorganization and conservation of the territory of the fortresses of the South of Ukraine (Izmail, Adzhider, Perekop) have been developed, graphic reconstructions of the lost fortifications have been created (fortress Kiliya, TatarBunary, Eni-Duniya, Ochakov, Kinburn). For a long time, fortresses played a special role in the formation of statehood and cultural space of a certain territory, its semantic content and urban development. The architecture of the fortress reflects individual changes in the socio-political and administrative life of the region. The architectural and planning solutions of the fortresses in the south of Ukraine were formed gradually, inheriting the tendencies and features inherent in various historical eras, from medieval Romanesque and Byzantine architecture to the Renaissance regular city-states.