https://oldena.lpnu.ua/handle/ntb/56593
Title: | Assessment of sustainability of the Iviv city transport system according to the indicator of accessibility |
Other Titles: | Оцінка сталості транспортної системи міста Львова за критерієм доступності |
Authors: | Zhuk, Mykola Pivtorak, Halyna Gits, Ivanna |
Affiliation: | Lviv Polytechnic National University |
Bibliographic description (Ukraine): | Zhuk M. Assessment of sustainability of the Iviv city transport system according to the indicator of accessibility / Mykola Zhuk, Halyna Pivtorak, Ivanna Gits // Transport Technologies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2021. — Vol 2. — No 2. — P. 11–19. |
Bibliographic description (International): | Zhuk M. Assessment of sustainability of the Iviv city transport system according to the indicator of accessibility / Mykola Zhuk, Halyna Pivtorak, Ivanna Gits // Transport Technologies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2021. — Vol 2. — No 2. — P. 11–19. |
Is part of: | Transport Technologies, 2 (2), 2021 |
Issue: | 2 |
Issue Date: | 1-Mar-2021 |
Publisher: | Видавництво Національного університету “Львівська політехніка” Lviv Politechnic Publishing House |
Place of the edition/event: | Львів Lviv |
DOI: | https://doi.org/10.23939/tt2021.02.011 |
Keywords: | транспортна система маршрутна мережа транспортна доступність території моделювання транспорту режими переміщення transport system route network transport accessibility transport modelling transport modes |
Number of pages: | 9 |
Page range: | 11-19 |
Start page: | 11 |
End page: | 19 |
Abstract: | Транспортна доступність території визначає можливість досягнення
певної ділянки з використанням певного режиму переміщення наявною транспортною мережею. У роботі охарактеризовано поняття доступності
території як чинника сталості
міської транспортної системи та способи її оцінки для міських умов. Запропоновано використання показника кількості безпересадкових маршрутів
громадського транспорту (ГТ)
між транспортними районами як критерію “вартості” переміщень. Безпересадковість
поїздки підвищує комфорт подорожі громадським транспортом та зменшує фінансові
витрати пасажира. Проаналізовано маршрутну мережу міста Львова та взаємозв’язки
транспортних районів маршрутами громадського транспорту (автобусними, трамвайними
та тролейбусними). Проведено моделювання обсягів пасажиропотоків та їх розподілу за
режимами (приватний транспорт, громадський транспорт і рух пішки) в програмному
середовищі PTV Visum на основі матриці тривалості переміщення та матриці кількості
безпересадкових маршрутів. Виявлено, що за співмірних відстаней між транспортними
районами кількість безпересадкових маршрутів збільшує частку користувачів громадського
транспорту. Зв’язок між кількістю безпересадкових маршрутів та часткою користувачів
ГТ описується логарифмічною залежністю. Порівнянням змодельованих пасажиропотоків
на маршрутах ГТ з результатами натурних обстежень, виявлено, що врахування кількості
безпересадкових маршрутів між транспортними районами під час моделювання дає змогу
збільшити точність отриманих результатів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз впливу інших чинників, які характеризують
доступність території, на розподіл користувачів транспорту між режимами, та на розробку рекомендацій відповідальним
органам міського управління щодо вдосконалення міської пасажирської маршрутної мережі. Transport accessibility of the territory determines the possibility of getting a certain area using a certain transport mode of the existing transport network. The paper describes the concept of accessibility of the territory as a factor of sustainability of the urban transport system and methods of its assessment for urban conditions. It is proposed to use the indicator of the number of non-stop public transport routes between transport zones as a criterion for the “cost” of travel. Non-stop travel increases the comfort of public transport and reduces the financial costs of the passenger. The route network of the city of Lviv and interconnections of transport zones by public transport routes (bus, tram, and trolleybus) are analyzed. Modelling of passenger traffic volumes and their distribution by modes (private transport, public transport, and pedestrian traffic) was done in the PTV Visum software based on the matrix of a duration of movement and the matrix of the number of non-stop routes. It was found that at commensurate distances between transport zones, the number of non-stop routes increases the share of public transport users. The relationship between the number of non-stop routes and the share of public transport users is described by the logarithmic dependence. Comparing the simulated passenger flows on the public transport routes with the results of field researches, it was found that taking into account the number of non-stop routes between transport zones during the simulation allows increasing the accuracy of the results. Further research may focus on analyzing the impact of other factors that characterize the accessibility of the territory on the distribution of transport users between modes, and on the development of recommendations to the responsible city authorities to improve the city's passenger route network. |
URI: | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56593 |
Copyright owner: | © Національний університет “Львівська політехніка”, 2021 © M. Zhuk, H. Pivtorak, I. Gits, 2021 |
References (Ukraine): | 1. Buryk, M. (2020). Upravlinnia rozvytkom transportnoi infrastruktury v umovakh realizatsii hlobalnykh tsilei staloho rozvytku do 2030 r. [Management of transport infrastructure development in the context of the implementation of the global sustainable development goals by 2030]. Theory and Practice of Public Administration, 4(71), 55–62. doi: 10.34213/tp.20.04.07 (in Ukrainian). 2. Zhao, X., Ke, Y., Zuo, J., Xiong, W., & Wu, P. (2020). Evaluation of sustainable transport research in 2000–2019. Journal of Cleaner Production, 256. doi: 10.1016/j.jclepro.2020.120404 (in English). 3. Pashynska, N. (2013). Novi pidkhody do doslidzhennia transportnoi dostupnosti v heohrafii transportu [New approaches to the study of transport accessibility in the geography of transport]. Heohrafichna nauka i praktyka: vyklyky epokhy: Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 147–150 (in Ukrainian). 4. Handy, S. L., & Niemeier, D. A. (1997). Measuring accessibility: an exploration of issues and alternatives. Environment and planning A, 29(7), 1175–1194. doi: 10.1068/a291175 (in English). 5. Matiichyk, О. М. (2017). Efektyvnist dostupnosti transportnoi merezhi na prykladi Stolychnoho ekonomichnoho raionu [Network efficiency accessibility on the case of Capital economic region]. Molodyi vchenyi, (4), 552–555. (in Ukrainian). 6. Saif, M. A., Zefreh, M. M., & Torok, A. (2019). Public transport accessibility: a literature review. Periodica Polytechnica Transportation Engineering, 47(1), 36–43. doi: 10.3311/PPtr.12072 (in English). 7. Makarova, I., Pashkevich, A., Shubenkova, K., & Mukhametdinov, E. (2017). Ways to increase population mobility through the transition to sustainable transport. Procedia Engineering, 187, 756–762. doi: 10.1016/j.proeng.2017.04.434 (in English). 8. Yang, C., & He, S. (2010). An accessibility measure for the combined travel demand model. Science China Information Sciences, 53(2), 299–306. doi: 10.1007/s11432-010-0006-z. (in English). 9. Monzón, A., Ortega, E., & López, E. (2013). Efficiency and spatial equity impacts of high-speed rail extensions in urban areas. Cities, 30, 18–30. doi: 10.1016/j.cities.2011.11.002 (in English). 10. Kim, H., & Sultana, S. (2015). The impacts of high-speed rail extensions on accessibility and spatial equity changes in South Korea from 2004 to 2018. Journal of Transport Geography, 45, 48–61. doi: 10.1016/j.jtrangeo.2015.04.007 (in English). 11. Shaw, S. L., Fang, Z., Lu, S., & Tao, R. (2014). Impacts of high speed rail on railroad network accessibility in China. Journal of Transport Geography, 40, 112–122. doi: 10.1016/j.jtrangeo.2014.03.010 (in English). 12. Yu, W. T., Zhang, K., Li, J., Sun, H. J., & Qu, Y. C. (2020). Urban public transport network accessibility based travel data. Journal of Transportation Systems Engineering & Information Technology, 20(4), 106–112. doi: 10.16097/j.cnki.1009-6744.2020.04.016 (in English). 13. Guzman, L. A., Oviedo, D., & Rivera, C. (2017). Assessing equity in transport accessibility to work and study: The Bogotá region. Journal of Transport Geography, 58, 236–246. doi: 10.1016/j.jtrangeo.2016.12.016 (in English). 14. Miller, H. J. (1999). Measuring space‐time accessibility benefits within transportation networks: Basic theory and computational procedures. Geographical analysis, 31(1), 187–212. doi: 10.1111/gean.1999.31.1.187 (in English). 15. Ford, A. C., Barr, S. L., Dawson, R. J., & James, P. (2015). Transport accessibility analysis using GIS: Assessing sustainable transport in London. ISPRS International Journal of Geo-Information, 4(1), 124–149. doi: 10.3390/ijgi4010124 (in English). 16. Rietveld, P., & Bruinsma, F. (2012). Is transport infrastructure effective? Transport infrastructure and accessibility: impacts on the space economy. Springer Science & Business Media. 383 р. doi: 10.1007/978-3-642-72232-5 (in English). 17. PTV Vision: VISUM 11.5 Basics. (2010). Karlsruhe: PTV AG. 756 p. (in English). |
References (International): | 1. Buryk, M. (2020). Upravlinnia rozvytkom transportnoi infrastruktury v umovakh realizatsii hlobalnykh tsilei staloho rozvytku do 2030 r. [Management of transport infrastructure development in the context of the implementation of the global sustainable development goals by 2030]. Theory and Practice of Public Administration, 4(71), 55–62. doi: 10.34213/tp.20.04.07 (in Ukrainian). 2. Zhao, X., Ke, Y., Zuo, J., Xiong, W., & Wu, P. (2020). Evaluation of sustainable transport research in 2000–2019. Journal of Cleaner Production, 256. doi: 10.1016/j.jclepro.2020.120404 (in English). 3. Pashynska, N. (2013). Novi pidkhody do doslidzhennia transportnoi dostupnosti v heohrafii transportu [New approaches to the study of transport accessibility in the geography of transport]. Heohrafichna nauka i praktyka: vyklyky epokhy: Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 147–150 (in Ukrainian). 4. Handy, S. L., & Niemeier, D. A. (1997). Measuring accessibility: an exploration of issues and alternatives. Environment and planning A, 29(7), 1175–1194. doi: 10.1068/a291175 (in English). 5. Matiichyk, O. M. (2017). Efektyvnist dostupnosti transportnoi merezhi na prykladi Stolychnoho ekonomichnoho raionu [Network efficiency accessibility on the case of Capital economic region]. Molodyi vchenyi, (4), 552–555. (in Ukrainian). 6. Saif, M. A., Zefreh, M. M., & Torok, A. (2019). Public transport accessibility: a literature review. Periodica Polytechnica Transportation Engineering, 47(1), 36–43. doi: 10.3311/PPtr.12072 (in English). 7. Makarova, I., Pashkevich, A., Shubenkova, K., & Mukhametdinov, E. (2017). Ways to increase population mobility through the transition to sustainable transport. Procedia Engineering, 187, 756–762. doi: 10.1016/j.proeng.2017.04.434 (in English). 8. Yang, C., & He, S. (2010). An accessibility measure for the combined travel demand model. Science China Information Sciences, 53(2), 299–306. doi: 10.1007/s11432-010-0006-z. (in English). 9. Monzón, A., Ortega, E., & López, E. (2013). Efficiency and spatial equity impacts of high-speed rail extensions in urban areas. Cities, 30, 18–30. doi: 10.1016/j.cities.2011.11.002 (in English). 10. Kim, H., & Sultana, S. (2015). The impacts of high-speed rail extensions on accessibility and spatial equity changes in South Korea from 2004 to 2018. Journal of Transport Geography, 45, 48–61. doi: 10.1016/j.jtrangeo.2015.04.007 (in English). 11. Shaw, S. L., Fang, Z., Lu, S., & Tao, R. (2014). Impacts of high speed rail on railroad network accessibility in China. Journal of Transport Geography, 40, 112–122. doi: 10.1016/j.jtrangeo.2014.03.010 (in English). 12. Yu, W. T., Zhang, K., Li, J., Sun, H. J., & Qu, Y. C. (2020). Urban public transport network accessibility based travel data. Journal of Transportation Systems Engineering & Information Technology, 20(4), 106–112. doi: 10.16097/j.cnki.1009-6744.2020.04.016 (in English). 13. Guzman, L. A., Oviedo, D., & Rivera, C. (2017). Assessing equity in transport accessibility to work and study: The Bogotá region. Journal of Transport Geography, 58, 236–246. doi: 10.1016/j.jtrangeo.2016.12.016 (in English). 14. Miller, H. J. (1999). Measuring space‐time accessibility benefits within transportation networks: Basic theory and computational procedures. Geographical analysis, 31(1), 187–212. doi: 10.1111/gean.1999.31.1.187 (in English). 15. Ford, A. C., Barr, S. L., Dawson, R. J., & James, P. (2015). Transport accessibility analysis using GIS: Assessing sustainable transport in London. ISPRS International Journal of Geo-Information, 4(1), 124–149. doi: 10.3390/ijgi4010124 (in English). 16. Rietveld, P., & Bruinsma, F. (2012). Is transport infrastructure effective? Transport infrastructure and accessibility: impacts on the space economy. Springer Science & Business Media. 383 r. doi: 10.1007/978-3-642-72232-5 (in English). 17. PTV Vision: VISUM 11.5 Basics. (2010). Karlsruhe: PTV AG. 756 p. (in English). |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Transport Technologies. – 2021. – Vol. 2, No. 2 |
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
2021v2n2_Zhuk_M-Assessment_of_sustainability_11-19.pdf | 2.19 MB | Adobe PDF | View/Open | |
2021v2n2_Zhuk_M-Assessment_of_sustainability_11-19__COVER.png | 424.26 kB | image/png | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.