Легітимність влади як правовий феномен та її прояви в умовах демократичної трансформації

Abstract

У статті аналізується питання правової природи легітимності, яка є основною властивістю публічної влади в процесі взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Вона є необхідною умовою функціонування публічної влади в умовах демократичної трансформації, яка забезпечує політичну стабільність та правопорядок в державі. Легітимність включає в себе три базових елементи: справедливість, законність та доцільність, які тісно взаємопов’язані між собою. З погляду автора статті легітимність – це одна з фундаментальних властивостей державної влади в демократичній правовій державі, яка проявляється у визнанні громадян (підданих) порядку конституювання та функціонування чинної влади справедливим, законним та доцільним, що має результатом їх готовність діяти відповідно до конституції та законів. Автор статті виділяє ряд ознак які наповнюють легітимність її правовою суттю. По­перше, легітимність знаходить своє вираження через ідею права, справедливість та інші універсальні цінності. По­друге, легітимність містить нормативну складову, оскільки вона спирається на конституцію та законодавство. Тому виконання наказів чинної влади у вигляді конкретних приписів, чи загальних принципів здійснюється як через внутрішнє переконання у справедливому характері чинної влади та її законів, так і через можливість застосування санкції у разі порушення встановлених норм. По-третє, точкою відліку для легітимної влади є конституція, яка втілює в собі правові цінності та суверенну волю народу. По­четверте, легітимність завжди передбачає визнання суспільством правомірності того типу панування та його методів, які характерні для цього політичного режиму в певних історичних та соціальних обставинах. По­п’яте. застосування принципу «політичної доцільності» в процесі становлення демократичної правової держави може посилювати легітимаційний потенціал діючої влади або навпаки дестабілізувати систему політичних відносин. Застосування цього принципу дозволяє вирішити суспільно-політичні конфлікти та відновити (утвердити) демократичні цінності, подолати суспільну кризу у тих випадках, коли механізми її вирішення не зафіксовані у діючому праві.

The article analyzes the issue of the legal nature of legitimacy, which is the main attribute of public authority in the process of interaction with civil society institutions. It is a necessary condition for the functioning of public power in a democratic transformation conditions that ensures political stability and law and order in the state. Legitimacy includes three basic elements: justice, legality, and expediency, which are closely interrelated. From the point of view of the author of the article, legitimacy is one of the fundamental properties of state power in a democratic state governed by the rule of law, which is manifested in the recognition of citizens (subjects) the order of constitution and functioning of the current government as fair, lawful and expedient, which results in their readiness to act in accordance with the constitution and laws. The author of the article identifies a number of features that fill the legitimacy of its legal essence. First, legitimacy finds its expression through the idea of law, justice, and other universal values. Second, legitimacy contains a normative component because it is based on the constitution and legislation. Therefore, the execution of orders of the current government in the form of specific instructions or general principles is carried out both through internal conviction in the fairness of the current government and its laws, and through the possibility of sanction in case of violation. Third, the starting point for legitimate power is the constitution, which embodies the legal values and sovereign will of the people. Fourth, legitimacy always implies the recognition by society of the legitimacy of the type of domination and its methods that are characteristic of this political regime in certain historical and social circumstances. Fifth: the application of the principle of «political expediency»; in the process of formation of a democratic state governed by the rule of law can strengthen the legitimizing potential of the current government or, conversely, destabilize the system of political relations. The application of this principle allows to resolve socio-political conflicts and to restore (establish) democratic values, to overcome the social crisis in cases when the mechanisms for its resolution are not fixed in the current law.