Розвиток теоретичних засад змісту освіти в середніх школах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

Abstract

У дисертаційній роботі цілісно досліджено зміст шкільної освіти в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття, обґрунтовано авторську періодизацію змісту освіти в контексті соціально-економічних, політичних та національно-культурних детермінант. Доведено планомірність і поступовість змін, характерних для зарубіжних освітніх систем, хаотичність і непослідовність реформ в Російській імперії, що негативно впливало на рівень науково-методичного забезпечення навчального процесу, в тому числі і на зміст освіти. Акцентовано увагу на досягненнях гуманітарної освіти (становлення лінгводидактики; увага до проблеми якості підручників; методика вивчення іноземних мов; увага до запитань; теоретичне обґрунтування змісту освіти в класичних і реальних навчальних закладах). Проведено всебічний аналіз системи базових понять, що характеризують зміст освіти, на основі порівняльних таблиць встановлено взаємозв’язки між їхніми структурними елементами. Узагальнено позитивний ретроспективний досвід вибору змісту освіти й можливості імплементації дидактичних ідей минулого в умовах реформування сучасної школи. Досвід успішного вивчення іноземних мов не втрачає значимості до наших днів. Заслуговує на увагу розвиток філософської культури учнів, вивчення елементів психології, логіки. Зацікавленість викличе система математичної підготовки учнів. Обов’язковими були задачі на розрахунок процентів, на прості випадки пропорційного ділення. Вчителі арифметики узгоджували з вчителями геометрії, фізики та хімії арифметичні поняття та задачі, необхідні для викладання цих предметів. Математичні задачі мали практичний характер та стосувалися певним чином господарства, промисловості чи торгівлі, що допомагало учням у задоволенні щоденних потреб. Відзначено спроби поєднання законів фізики, хімії, метеорології, астрономії. В диссертационной работе целостно исследовано содержание школьного образования в Украине во второй половине XIX – начале ХХ века, обоснованно авторскую периодизацию содержания образования в контексте социально- экономических, политических и культурных детерминант. Доказано планомерность и постепенность изменений характерных для зарубежных образовательных систем, хаотичность и непоследовательность реформ в Российской империи, что оказывало негативное влияние на уровень научно-методического обеспечения учебного процесса, в том числе и на содержание образования. Акцентировано внимание на достижениях гуманитарного образования (становление лингводидактики; внимание к проблеме качества учебников, методика изучения иностранных языков; внимание к вопросам; теоретическое обоснование содержания образования в классических и реальных учебных заведениях). Проведен всесторонний анализ системы базовых понятий, характеризующих содержание образования, на основе сравнительных таблиц установлено взаимосвязи между их структурными элементами. Обобщен положительный ретроспективный опыт выбора содержания образования и возможности имплементации дидактических идей прошлого в условиях реформирования современной школы. Опыт успешного изучения иностранных языков не теряет значимости до наших дней. Заслуживает внимания развитие философской культуры учащихся, изучение элементов психологии, логики. Заинтересованность вызовет система математической подготовки учащихся. Обязательными были задачи на расчет процентов, на простые случаи пропорционального деления. Учителя арифметики согласовывали с учителями геометрии, физике и химии, арифметические понятия и задачи, необходимые для преподавания этих предметов. Математические задачи имели практический характер и касались определенным образом хозяйства, промышленности или торговли, что помогало ученикам в удовлетворении ежедневных потребностей. Отмечено попытки сочетания законов физики, химии, метеорологии, астрономии. The dissertation sets out to comprehensively investigate school educational content in Ukraine in the second half of the XIX – early XX century, substantiate the author's chronology of the educational content in the context of socio-economic, political, national and cultural determinants. The orderliness and gradualness of changes in foreign educational systems and the chaos and inconsistency of reforms in the Russian Empire that negatively affected the research and methodological support of the educational process, including the educational content, have been proved. Emphasis is placed on the achievements of humanities education (language didactics formation; attention to the problem of textbook quality; methods of learning foreign languages; attention to questions; theoretical substantiation of the educational content in classical and real educational institutions). А comprehensive analysis of the system of basic concepts that characterize educational content has been carried out. Comparative tables highlight the relationships between its structural elements. A positive retrospective experience of the choice of educational content and the possibility of implementing the didactic ideas of the past in the conditions of reforming the modern school has been generalized. Comparative studies of the curricula in force in the territories controlled by the Austro-Hungarian and Russian empires shows that these documents were formed under the influence of general cultural, political and socio-economic factors being subject to special educational legislation. They were multidisciplinary and extremely overloaded. The experience of successful study of foreign languages does not lose its relevance to this day. The development of students' philosophical culture, the study of elements of psychology and logic deserves attention. The system of mathematical training of students will arouse interest. Mathematical problems were practical and related in some way to economy, industry or trade, which helped students meet their daily needs. Attempts were made to fill the gaps that existed between teaching mathematics in secondary schools and universities. The introduction of elements of differential calculus into the program was a significant achievement. The tasks for calculating interest as well as for simple cases of proportional division were obligatory. Teachers of arithmetic agreed with teachers of geometry, physics and chemistry on the concepts and problems necessary for teaching these subjects. Attempts to combine the laws of physics, chemistry, meteorology and astronomy have been noted. The theoretical framework of the educational content in foreign secondary schools has been investigated revealing the following findings. First of all, adequate funding was provided for each student. Curricula were marked by stability, and changes were made gradually in accordance with the needs of science and practice. A rational relationship between subjects of humanities and sciences was established. Considerable attention in foreign schools was devoted to introduction to economics, elements of self-care, gymnastics, aesthetic development of students in drawing and singing lessons, useful hygienic information. An important role in the educational content was assigned to morality, which aimed to develop conscience and virtue, respect and love of children to relatives, loyalty to friendship, desire to develop mental abilities and to acquire as much knowledge, as possible, a duty to work for the common good, obedience to the law, donations for the good of the native land. In foreign schools much attention was paid to environmental protection. Unique topicswere offered: the place of man in the history of the earth, discoveries in agriculture, man and nature, the influence of nature on man and the influence of man on nature, modern economic world. Native language occupied the main place in foreign schools. The educational content provided a transition to spelling, grammar, stylistics and reading classical works of literature. Writing exercises took a lot of time at school and were a common form of state and school exams. Teaching was conducted using “natural observation method”, including numerous excursions, visits to museums, exhibitions and factories. A distinguishing feature of some foreign schools was the possibility of forming an individual “learning trajectory” for students. The content of US education was based on visual practical training. Although there were general trends, each country had its own peculiarities of educational content. The practical value of the research consists in the fact that the materials, new facts, findings and conclusions of the study can serve as a basis for further study of the problem; for the preparation of scientific and methodological works on the history of pedagogy, language didactics, can be used in courses of pedagogy, history of pedagogy and history of Ukraine, for the development of special courses on the development of education in Ukraine. The experience of the past in compiling curricula and textbooks can be creatively used by modern authors. The study allows to improve the content and organization of the pedagogical process in secondary schools of Ukraine in accordance with modern requirements. The factual material collected and generalized in the research will contribute to the preservation and transfer of historical and pedagogical experience. The study does not cover all aspects of the outlined problem. In our opinion, study of the laws of historical development of language didactics, implementation of the best practices in foreign language teaching, objective prerequisites for the educational content in the process of teaching girls, retrospective assessment of didactic systems, educational content for students with special needs require further in-depth research. The generalization of the development patterns of educational content in textbooks on pedagogy requires a separate monographic study.