https://oldena.lpnu.ua/handle/ntb/47746
Title: | Становлення та розвиток прав людини в античні часи |
Other Titles: | Creation and development of human rights in ancient times Становление и развитие прав человека в античные времена |
Authors: | Турянський, Ю. І. Turiansky, Y. I. Турянский, Ю. И. |
Affiliation: | Конституційний Суд України Constitutional Court of Ukraine |
Bibliographic description (Ukraine): | Турянський Ю. І. Становлення та розвиток прав людини в античні часи / Ю. І. Турянський // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — № Випуск 23. — С. 39–44. |
Bibliographic description (International): | Turiansky Y. I. Creation and development of human rights in ancient times / Y. I. Turiansky // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Yurydychni nauky. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2019. — No Issue 23. — P. 39–44. |
Is part of: | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки, Випуск 23, 2019 |
Journal/Collection: | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки |
Issue: | Випуск 23 |
Issue Date: | 26-Mar-2019 |
Publisher: | Видавництво Львівської політехніки |
Place of the edition/event: | Львів Lviv |
UDC: | 340.12 342.726 |
Keywords: | права людини держава суспільство закон human rights state society law права человека государство общество закон |
Number of pages: | 6 |
Page range: | 39-44 |
Start page: | 39 |
End page: | 44 |
Abstract: | Розглянуто деякі історичні періоди створення, розвитку та формування інституту
прав людини. Досліджено основоположні ідеї найвидатніших мислителів цього періоду.
З часів Давньої Греції поступально почало зароджуватись поняття прав людини, що
відображається в філософській думці тогочасних мислителів. Змінювалось сприйняття
місця людини у державному та соціальному житті. Такі мислителі, як Геракліт, Платон
та Аристотель, заклали наріжні камені у створення цього поняття ще у античності.
Епікур – давньогрецький філософ-матеріаліст, його вважають творцем основ
філософської концепції правового індивідуалізму та лібералізму, а також концепції
етики, яка є утилітарною та оптимістичною. Цей філософ розглядав людину як центр, і
кожен у житті повинен відповідати за вибір своєї поведінки. Так мислитель розглядав
індивідуальну свободу та певну мінімальну автономію особи, називаючи людину
“соціальним атомом”. І акцентував на такому співжитті людей, щоб вони не зашкодили
один одному. Марк Аврелій – імператор, давньоримський філософ-стоїк, якого іменують
також “філософом на троні”, відзначався втіленням помірної політики, у його
правлінні відображалась повага до людей, сенату та до його членів. Час правління
Аврелія названо “сенатським ренесансом”, адже він і сам підкреслював свою покору
сенату, що на той час був вищою імперською владою. Епікур проголосив ідею мирного
співжиття у соціумі, щоб не завдавати шкоди іншому для загального блага. Сенека
продовжував розвивати ідею духовної свободи та рівності людей, формуючи засадничі
ідеї громадянського суспільства. Марк Аврелій змінив підходи до рабства та
започаткував ідею лібералізму, що виявлялася і у часи його правління. Цицерон робив
акцент на важливості законів та їхнього дотримання, що вважалося джерелом
правосуддя та самою душею держави. Держава була створена із метою збереження
принципу справедливості та рівності усіх перед законом і повинна діяти у інтересах та від імені самого народу. The article deals with some historical periods of creation, development and formation of a human rights institute. The basic ideas of the most outstanding philosophers of this period are investigated. From the time of Ancient Greece, the concept of human rights, which is reflected in the philosophical thought of philosophers of this period, began to emerge. The perception of the place of the person in state and social life has changed. Philosophers such as Heraclitus, Plato, and Aristotle laid the cornerstones in creating this phenomenon in antiquity. Epicurus is an ancient Greek materialist philosopher, considered the creator of the foundations of the philosophical concept of legal individualism and liberalism, as well as the concept of ethics, which is utilitarian and optimistic. This philosopher viewed pearson as the center, and each person in life should be responsible for the choice of their behavior. Thus, the thinker considered individual freedom and a certain minimal autonomy of the person, calling the person – “social atom”. And he put the emphasis on the coexistence of people in such a way as not to harm each other. Mark Aurelius, who was the emperor, an ancient Roman Stoic philosopher, is also called “the philosopher on the throne”. This philosopher was noted for the implementation of moderate politics and in his reign showed respect for the people, the senate and its members. The time of Aurelius's reign was called the “Senate renaissance”, since he himself emphasized his humility to the senate, which at that time was the supreme imperial power. The epicurist formed ideas for peaceful coexistence in society, so as not to harm another for the common good. Seneca continued the idea of spiritual freedom and equality of people, while forming the fundamental ideas of civil society. Mark Aurelius changed the approach to slavery and founded the idea of liberalism, which was manifested during his rule. Cicero emphasized the importance of laws and their observance, which was considered the source of justice and the very soul of the state. The state was created in order to preserve the principle of justice and equality before the law and must act in the interests and on behalf of the people themselves. Рассмотрены некоторые исторические периоды создания, развития и формирования института прав человека. Исследованы основополагающие идеи выдающихся мыслителей этого периода. Со времен Древней Греции поступательно начало зарождаться понятие прав человека, что отражается в философской мысли мыслителей этого периода. Менялось восприятие места человека в государственной и социальной жизни. Такие мыслители, как Гераклит, Платон и Аристотель, заложили краеугольные камни в создании этого явления еще в античности. Эпикур – древнегреческий философматериалист, его считают создателем основ философской концепции правового индивидуализма и либерализма, а также концепции этики, которая является утилитарной и оптимистичной. Человека Эпикур рассматривал как центр, а каждый человек в жизни должен отвечать за выбор своего поведения. Так мыслитель рассматривал инди видуальную свободу и определенную минимальную автономию личности, называя человека “социальным атомом”. И ставил акценты на таким сожительстве людей, чтобы не приносить вреда друг другу. Марк Аврелий – император, древнеримский философ-стоик, которого называют “философом на троне”, воплощал умеренную политику и в его правлении отображалось уважение к людям, сенату и к его членамв. Время правления Аврелия называют “сенатским ренессансом”, ведь он и сам подчеркивал свою покорность сенату, который в то время был высшей имперской властью. Эпикур провозгласил идеи мирного сосуществования в социуме, чтобы не наносить вреда другому для общего блага. Сенека продолжал развивать идею духовной свободы и равенства людей, формируя основные идеи гражданского общества. Марк Аврелий изменил подходы к рабству и основал идею либерализма, что проявлялось и во время его правления. Цицерон акцентировал на важности законов и их соблюдении, что считалось источником правосудия и самой душой государства. Государство было создано с целью сохранения принципа справедливости и равенства всех перед законом и должно действовать в интересах и от имени самого народа. |
URI: | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/47746 |
Copyright owner: | © Національний університет “Львівська політехніка”, 2019 © Турянський Ю. І., 2019 |
URL for reference material: | http://nbuv.gov.ua/UJRN/FiloFilo_2017_37_4 https://pravo-izdat.com.ua/image/data/Files/172/1-21.pdf |
References (Ukraine): | 1. Трофанчук Г. І. Історія вчень про державу і право: навч. посіб. Київ: Магістр, 2005. 256 с. 2. Демиденко Г. Г. Історія вчень про державу і право: підручник для студ. юрид. вищ. навч. закл. Харків: Консум, 2004. 432 с. 3. Графский В. Г. История политических и правовых учений. Москва: Велби: Проспект. 2007. 608 с. 4. Демиденко Г. Г., Петришина О. В. Історія вчень про державу і право. Харків: Право, 2009. 252 с. 5. Марк Тулій Цицерон. Про державу; Про закони; Про природу богів / пер. з лат. В. Литвинов. Київ: Основи 1988. 483 с. 6. Цицерон. Диалоги о государстве и законах. Москва, 1966. 250 с. 7. Канарш Г. Ю. Социальная справедливость: философские концепции и российская ситуация: монография. Москва: Изд-во Москва. гуманит. ун-та, 2011. 236 с. 8. Цицерон Марк Туллий. О государстве. Диалоги: О государстве; О законах / [сост.: Веселовский И. Н., Горенштейн В. О., Утченко С. Л.; отв. ред.: Утченко С. Л.]. Москва: Наука, Ладомир, 1994. с. 9. История политических и правовых учений: учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотипное / под общ. ред. д-ра юрид. наук, проф. Нерсесянса. Москва. 1998. 736 с. 10. Блоха Я. Є. Категорія “справедливість” у політичній філософії Марка Тулія Цицерона. Філософські обрії. 2017. Вип. 37. С. 24–30. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FiloFilo_2017_37_4. 11. Жаровська І. М. Теорія влади: навч. посіб. Харків. Право. 2016. URL: https://pravo-izdat.com.ua/image/data/Files/172/1-21.pdf |
References (International): | 1. Trofanchuk H. I. Istoriia vchen pro derzhavu i parvo [History of the doctrines of the state and law]. Kiev: Mahistr. 2005. 256 р. 2. Demydenko H. H. Istoriia vchen pro derzhavu i pravo: pidruch. dlia stud. yuryd. vyshch. navch. zakl. [History of the doctrine of state and law: textbook. for students. lawyer. higher. teach. educat] Kharkiv: Konsum. 2004. 432 р. 3. Hrafskyi V. H.. Ystoryia polytycheskykh y pravovykh uchenyi. [History of Political and Legal Doctrines]. Moscow: Velby: Prospect. 2007. 608 р. 4. Demydenko H. H., Petryshyna O. V. Istoriia vchen pro derzhavu i pravo [History of the doctrines of the state and law]. Kharkiv: Pravo. 2009. 252 р. 5. Mark Tulii Tsytseron. Pro derzhavu; Pro zakony; Pro pryrodu bohiv / per. z latyny V. Lytvynov [About the state; About laws; On the nature of the gods / trans. from Latin V. Litvinov]. Kiev: Osnovy. 1988. 6. Tsytseron. Dyalohy o hosudarstve y zakonakh [Dialogues about the state and laws]. Moscow: Moscow Publishing House hum. Universities. 1966. 483 р. 7. Kanarsh H. Yu. Sotsyalnaia spravedlyvost: fylosofskye kontseptsyy y rossyiskaia sytuatsyia [Social justice: philosophical concepts and the Russian situation]. Moscow: 2011. 8. Tsytseron Mark Tullyi. O hosudarstve. Dyalohy: O hosudarstve; O zakonakh [About the state. Dialogues: About the state; About laws]. 1994. Moscow: Nauka, Ladomyr. 9. Ystoryia polytycheskykh y pravovykh uchenyi. Uchenyi dlia vuzov. Yzd. 2-e, stereotypnoe. [History of political and legal doctrines. Teaching for universities. Ed. 2nd, stereo]. Pod. obshch. Red. d.iu.n., profesora Nersesiansa. Moscow: Norma. 1998. 736 р. 10. Blokha Ya. Ye. Katehoriia “spravedlyvist” u politychnii filosofii Marka Tuliia Tsytserona [The category of “justice” in the political philosophy of Mark Tuliya Cicero]. Filosofski obrii. [Philosophical horizons]. 2017. No. 37. P. 24–30. 11. Zharovska I. M. Teoriia vlady [Theory of power]. 2016. Kharkiv. Pravo. |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Юридичні науки. – 2019. – Випуск 23 |
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
2019nVipusk_Turiansky_Y_I-Creation_and_development_39-44.pdf | 538.84 kB | Adobe PDF | View/Open | |
2019nVipusk_Turiansky_Y_I-Creation_and_development_39-44__COVER.png | 459.49 kB | image/png | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.