Контроль за вчиненням злочину як один із видів негласних (слідчих) розшукових дій

Abstract

Закріплення у КПК 2012 р. інституту негласних слідчих (розшукових) дій вивело негласні засоби отримання інформації на новий законодавчий рівень. Хоча варто зазначити, що таке нововведення породило чимало дискусій серед науковців та практиків щодо розуміння суті негласних слідчих (розшукових) дій та співвідношення їх із оперативно-розшуковими заходами. Одні з них вважають, що це прогресивний крок законодавця, спрямований на удосконалення засобів кримінальної процесуальної діяльності, інші зазначають про недоцільність запровадження таких дій.

The consolidation in the Criminal Procedure Code of 2012 of the institute of unspoken investigative (investigative) actions took the unspoken means of obtaining information to a new legislative level. However, it should be noted that such an innovation has generated a great deal of debate among scientists and practitioners on understanding the nature of unspoken investigative (search) actions and how they relate to operational and search activities. Some of them consider it to be a progressive step of the legislator aimed at improving the means of criminal procedural activity, while others say that it is inappropriate to take such actions.

Закрепление в УПК 2012 г. института негласных следственных (розыскных) действий вывело негласные средства получения информации на новый законодательный уровень. Хотя стоит отметить, что такое нововведение породило немало дискуссий среди ученых и практиков относительно понимания сути негласных следственных (розыскных) действий и соотношения их с оперативно-розыскными мероприятиями. Одни из них считают, что это прогрессивный шаг законодателя, направленный на совершенствование средств уголовной процессуальной деятельности, другие отмечают нецелесообразность введения таких действий.