Феномен нації у науковому дискурсі: до методології проблеми історичної спадкоємності нації та держави

Abstract

Висвітлено панівні у вітчизняній та світовій науковій думці підходи щодо сутності поняття “нація”, його змісту й обсягу, часу появи, а також взаємозв’язку з поняттями “етнос” і “народ”. Наголошено на тому, що поняття “нація” найчастіше корелює з поняттями “етнос” і “народ”. Висловлено думку, що нація – це народ, піднесений запасом державницьких сил, наділений змогою до самоідентифікації й відмежування від інших націй державними кордонами, а також-інтегрування інших націй до складу своєї держави на правах національних меншин.

The prevailing approaches in the domestic and world scientific thought are the approaches to the essence of the concept of “nation”, its content and volume, the time of appearance, as well as the relationship with the concepts of “ethnos” and “people”. It is emphasized that the concept of “nation” most often correlates with the concepts of “ethnos” and “people”. The idea is that the nation is a people that is exalted by the stockpile of state forces, endowed with the ability to identify and separate from other nations the state borders, as well as the integration of other nations into their national sovereignty as national minorities.

Освещаются господствующие в отечественной и мировой научной мысли подходы к сущности понятия “нация”, его содержания и объема, времени появления, а также взаимосвязи с понятиями “этнос” и “народ”. Отмечается, что понятие “нация” чаще всего коррелирует с понятиями “этнос” и “народ”. Высказывается мнение, что нация - это народ, приподнятый запасом государственных сил, наделенный возможностями к самоидентификации и отделения от других наций государственными границами, а также-интегрирования других наций в состав своего государства на правах национальных меньшинств.