https://oldena.lpnu.ua/handle/ntb/46104
Title: | Прояви «музеальності» в історичній ретроспективі: від античності до ХІХ ст |
Other Titles: | The manuals “museality” in the historical retrospective: from antiquity to the XIX th century |
Authors: | Банах, Василь Banakh, Vasyl |
Affiliation: | Національний університет “Львівська політехніка” Lviv Polytechnic National University |
Bibliographic description (Ukraine): | Банах В. Прояви «музеальності» в історичній ретроспективі: від античності до ХІХ ст / Василь Банах // Historical and Cultural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 6. — No 1. — P. 7–12. |
Bibliographic description (International): | Banakh V. The manuals “museality” in the historical retrospective: from antiquity to the XIX th century / Vasyl Banakh // Historical and Cultural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 6. — No 1. — P. 7–12. |
Is part of: | Historical and Cultural Studies, 1 (6), 2019 |
Issue: | 1 |
Issue Date: | 26-Feb-2019 |
Publisher: | Lviv Politechnic Publishing House |
Place of the edition/event: | Львів Lviv |
UDC: | 069.5 2 |
Keywords: | музеальність музеалія музей колекції Античність Середньовіччя Ренесанс Романтизм museality musealia museum collection Antiquity Middle Ages Renaissance Romanticism |
Number of pages: | 6 |
Page range: | 7-12 |
Start page: | 7 |
End page: | 12 |
Abstract: | У статті здійснено спробу проаналізувати, на фоні ключових етапів цивілізаційно-культурної історії Європи,
прояви музеальності від античної доби до епохи націоналізму в ХІХ столітті. Увагу акцентовано на причиннонаслідкових зв’язках між потребою у відборі та зберіганні певних видів музеалій та релігійно-світоглядними й
суспільно-політичними обставинами конкретної історичної епохи. The concept of «museality» is one of the main theoretical constructs in the modern museology. Museality means that a person considers selected subjects as such important testimonies of a certain state of things that wants to keep them as long as possible and to disseminate knowledge about them in the society. This particular relation of a person to his world is connected with the material objects, which are called «musealias». «Museal need» to take from everyday use some monuments of antiquity had various motives in different historical periods. The latter were connected with prevailing moral and religious guidelines, political conjuncture, cultural stereotypes and myths dominant in the public opinion of a certain historical epoch. Therefore, the purpose of this scientific research is the attempt to follow the manifestations of the «museality» in the key stages of human history from the time of Antiquity to Romanticism. The «museal need» in ancient Greece was connected with the cultural and religious sphere of human existence (votive subjects). The collecting in the Hellenistic world and ancient Rome became its certain continuation.So, for example, the kings of Egypt from the Ptolemy dynasty, Roman patricians and emperors had collected and preserved the collections of Greek art trying to imitate the traditions of the Greek Museyon. The «museality» in the Middle Ages was primarily related to Christianity, which was reflected in the collection of church-religious objects and things that were real or invented related to the life of saints.The Age of Humanism and Renaissance revived social interest to ancient cultural heritage and the «musealias» associated with Greco-Roman art. The rationalism and universalism of the Enlightenment led to the fact that collecting and preserving of the historical and artistic monuments was combined with the mission of enlightening of population. The epoch of romanticism and nationalism combined the «musealias» first of all with the creation of the historical national narratives and myths. In general, the «museality» has become an important link in the ensuring memorial heredity (from antiquity to present) and a channel for the transfer of material and intangible cultural heritage to the next generations |
URI: | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46104 |
Copyright owner: | © Національний університет “Львівська політехніка”, 2019 © Банах Василь, 2019 |
URL for reference material: | https://cyberleninka.ru/article/v/fenomenpublichnogo-muzeya-v-trudah-sovremennyh-frankoyazychnyhissledovateley; http://www.burganova-text.com/wpcontent/uploads/2014/06/2010-4-full.pdf; https://cyberleninka.ru/article/v/fenomen-publichnogo-muzeyav-trudahsovremennyh-frankoyazychnyh-issledovateley |
References (Ukraine): | 1. Балаш, А. Н. (2012). Художественные кабинеты Филиппа Хайнхофера. Вопросы музеологии. 1(5), С. 35–42. 2. Банах, В. М. (2016). Категорія «музеальності» в сучасному музеологічному дискурсі. Грані. Науковотеоретичний альманах, 9(137), С. 171–175. 3. Бондаренко, А. А. (2007). Античный мусейон: рождение музея из мифа и ритуала. Вестник Санкт-Петербургского университета, 2. (1), 257–273. 4. Вайдахер, Ф. (2005). Загальна музеологія: Посібник [Текст]. Львів: «Літопис», 632 с. 5. Вулих, Н. В., Неверов, О. Я. (1988). Роль искусства в пропаганде официальной идеологии принципата Августа. Вестник древней истории, 1(184), 162–173. 6. Голубцова, Е. С. (отв. ред.). (1992). Эллинизм: Восток и Запад. Москва: Наука, 384 с. 7. Иванова, Б. (2012). Болгарские музеи и музейное законодательство: история и современность. Вопросы музеологии, 2012, 1(5), 148–160. 8. Калинина, Н. Н. (1992). Великая французская революция и создания национальных художественных музеев Франции (1789–1799). Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2. История, языкознания, литературоведение, 2 (9), 15–21. 9. Кацариду, И., Билиури, К. (2010). Образы Византии: наративы византийского прошлого в греческих национальных музеях. Вопросы музеологии, 2, 55–69. 10. Кугушева, А. Ю. (2011). Проявление пантеизма в миниатюрах франко-фламандской школы часословов Жана Беррийского. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология», 24 (63), 2, 134–139. 11. Куклинова, И. А. Феномен публичного музея в трудах современных франкоязычных исследователей. Режим доступу : https://cyberleninka.ru/article/v/fenomenpublichnogo-muzeya-v-trudah-sovremennyh-frankoyazychnyhissledovateley; 12. Махо, О. Г. Студиоло итальянских правителей эпохи Возрождения. Эволюция концепции. Режим доступу : http://www.burganova-text.com/wpcontent/uploads/2014/06/2010-4-full.pdf; 13. Мягтина, Н. В. (отв. ред.). (2010). Музееведение: учеб. пособие для студентов специальности 031502 – музеология Владим. гос. ун-т. Владимир: Изд-во Владим. гос. ун-та. 116 с. 14. Немировский, А. И. (1992). Археологические музеи Тосканы. Вестник древней истории, 1(200), 237–244. 15. Поршнев, В. П. (2011). Сакральное пространство александрийского мусея: этапы формирования. Вопросы музеологии, 1(3), С. 47–56. 16. Рутенбург, В. И. (отв. ред). (1984). Античное наследие в культуре Возрождение. Москва : Наука, 284 с. 17. Спанжа, О. С. (2011). Культурологическое измерение музея: морфология музейности. Вопросы музеологии, 2(4), 3–13. 18. Спанжа, О. С. (2012). Классификация музеїв и морфология музейности: структура и динамика. Вопросы музеологии, 1(5), 3–12. 19. Тимофеева, Л. С. (2010). Трансформация образовательной функции музея: историческая ретроспектива (XVІІ – начало ХХ вв.). Вопросы истории, 1, 82–88. 20. Юренева, Т. Ю. (2002). Коллекции и коллекционеры античного мира. Вопросы истории, 9, 136–148. 21. Юренева, Т. Ю. (2011). Музеи мира: история, коллекции, шедевры и раритеты. Москва: Эксмо, 496 с. |
References (International): | 1. Balash, A. N. (2012). Art cabinets Philip Heinhofer. Issues of museology, 1 (5), 35–42. 2. Banakh, V. M. (2016). The category of “museality” in the contemporary museology discourse. Hrani, 9 (137), 171–175. 3. Bondarenko, A. A. (2007). Antique musayon: the birth of a museum from myth and ritual. Bulletin of St. Petersburg University, 2 (1), 257 – 273. 4. Vajdakher, F. (2005). General Museology: Guide [Text]. Lviv: «Litopys». 5. Vulikh, N. V., Neverov, O. Ia. (1988). The role of art in the promotion of the official ideology of the principles of Augustus. Herald of ancient history, 1(184), 162–173. 6. Golubtcova, E. S. (Ed.). (1992). Hellenism: East and West. Moskva: Nauka. 7. Ivanova, B. (2012). Bulgarian museums and museum legislation: history and modernity. Issues of museology, 1(5), 148–160. 8. Kalinina, N. N. (1992). The great French revolution and the creation of the national art museums of France (1789–1799). Bulletin of St. Petersburg University. Series 2. History, linguistics, literary criticism, 2 (9), 15–21. 9. Katcaridu, I., Biliuri, K. (2010). Images of Byzantium: narratives of the Byzantine past in the Greek national museums. Issues of museology, 2, 55–69. 10. Kugusheva, A. Iu. (2011). The manifestation of pantheism in the miniatures of the Franco-Flemish school of watchmen of Jean Berry. Scientific notes of the Tauride National University. V. I. Vernadsky. Series «Philosophy. Culturology. Political science. Sociology», 24 (63), 2, 134–139. 11. Kuklinova, I. A. (n. d.). The phenomenon of a public museum in the works of contemporary French speaking researchers. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/v/fenomen-publichnogo-muzeyav-trudahsovremennyh-frankoyazychnyh-issledovateley. 12. Makho, O. G. (n. d.). Studiolo Italian Renaissance rulers. Evolution of the concept. Retrieved from: http://www.burganova-text.com/wpcontent/uploads/2014/06/2010-4-full.pdf; 13. Miagtina, N. V. (Ed.). (2010). Museology: studies. manual for students of specialty 031502 – museology Vladim. state un-t. Vladimir: Izdvo Vladim. gos. un-ta. 14. Nemirovskii, A. I. (1992). Archaeological museums of Tuscany. Herald of ancient history, 1(200), 237–244. 15. Porshnev, V. P. (2011). Sacral space of the Alexandria museon: stages of formation. Issues of museology, 1(3), 47–56. 16. Rutenburg, V. I. (Ed.). (1984). Antique heritage in the culture of the Renaissance. Moskva : Nauka. 17. Spanzha, O. S. (2011). The cultural dimension of the museum: the morphology of the museum. Issues of museology, 2(4), 3–13. 18. Spanzha, O. S. (2012). Classification of museums and the morphology of museum: structure and dynamics. Museology issues, 1(5), 3–12. 19. Timofeeva, L. S. (2010). Transformation of the educational function of the museum: a historical retrospective (XVIII – early XX centuries). Questions of history, 1, 82–88. 20. Iureneva, T. Iu. (2002). Collections and collectors of the ancient world]. Questions of history, 9, 136–148. 21. Iureneva, T. Iu. (2011). Museums of the world: history, collections, masterpieces and rarities. Moskva: «Eksmo». |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Historical And Cultural Studies. – 2019. – Vol. 6, No. 1 |
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
2019v6n1_Banakh_V-The_manuals_museality_in_7-12.pdf | 551.95 kB | Adobe PDF | View/Open | |
2019v6n1_Banakh_V-The_manuals_museality_in_7-12__COVER.png | 387.43 kB | image/png | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.