Skip navigation

putin IS MURDERER

Please use this identifier to cite or link to this item: https://oldena.lpnu.ua/handle/ntb/46030
Title: Кліматична дипломатія як складова «м’якої сили» сучасних держав: міжнародний досвід та українські перспективи
Other Titles: Climate diplomacyas a complex of «soft power» of modern states: international experience and ukrainian prospects
Authors: Івасечко, Ольга
Turchyn, Yaryna
Affiliation: Національний університет “Львівська політехніка”
Lviv Polytechnic National University
Bibliographic description (Ukraine): Івасечко О. Кліматична дипломатія як складова «м’якої сили» сучасних держав: міжнародний досвід та українські перспективи / Ольга Івасечко // Гуманітарні візіїї. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. — Том 4. — № 2. — С. 20–25.
Bibliographic description (International): Turchyn Y. Climate diplomacyas a complex of «soft power» of modern states: international experience and ukrainian prospects / Yaryna Turchyn // Humanitarian Vision. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2018. — Vol 4. — No 2. — P. 20–25.
Is part of: Гуманітарні візіїї, 2 (4), 2018
Humanitarian Vision, 2 (4), 2018
Journal/Collection: Гуманітарні візіїї
Issue: 2
Volume: 4
Issue Date: 26-Feb-2018
Publisher: Видавництво Львівської політехніки
Place of the edition/event: Львів
Lviv
UDC: 327. 82
341.123
551.588
502.14
Keywords: кліматична дипломатія
зміни клімату
ООН
«м’яка сила»
кліматичні конференції
climate diplomacy
climate change
UN
soft power
climate conferences
Number of pages: 6
Page range: 20-25
Start page: 20
End page: 25
Abstract: Розглянуто основні підходи до визначення сутності суб’єктів, об’єктів та особливостей провадження кліматичної дипломатії як складової концепції «м’якої сили» сучасних держав. На основі аналізу міжнародного досвіду реалізації концепції кліматичної дипломатії встановлено, що для використання «м’якої сили» в міжнародних екологічних відносинах невід’ємною стає діяльність усіх учасників незалежно від рівня співпраці. Визначено ключову роль ООН, яка стала ініціатором низки кліматичних конференцій, зокрема Міжурядової конференції з навколишнього середовища в Стокгольмі, конференції в Ріо-де-Жанейро і Йоганнесбурзької кліматичної конференції. Виокремлено основні документи у сфері боротьби з глобальною проблемою зміни клімату, до яких належать Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 р., Кіотський протокол 1997 р. та Паризька кліматична угода 2015 р. Автор конкретизує мету прийняття зазначених документів, яка полягає у необхідності планування та управління природними ресурсами, боротьбі із забрудненням, неприпустимості нанесення шкоди екосистемі планети тощо. Проаналізовано місце та роль України в імплементації концепції кліматичної дипломатії. Визначено, що участь нашої держави в політиці з питань зміни клімату стала можливою завдяки активному міжнародному переговорному процесу та ратифікації основних міжнародних угод у цій сфері (Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу та Паризької угоди). У висновку зроблено припущення про те, що перспективою подальших досліджень може стати взаємозв’язок енергетичної та кліматичної дипломатії та пошук нових компромісів, а також розроблення ефективніших програм, які б одночасно задовольняли потреби господарсько-економічної діяльності держави та зберігали належний рівень екологічної безпеки у світі.
The article considers the main approaches to the definition of subjects, objects and peculiarities of climate diplomacy conducting. Based on the analysis of the international experience of climate diplomacy implementation, it has been determined that activity of all participants irrespective of the cooperation level becomes integral while using soft power concept as a part of global environmental politics. The authors identify the key role of the United Nations, which initiated a series of climate conferences, in particular, UN Conference on the Human Environment, held in Stockholm, Sweden in 1972, UN Conference on Environment and Development, held in Rio de Janeiro, Brazil in 1992 and The World Summit on Sustainable Development, held in Johannesburg, South Africa in 2002. Moreover, there have been analyzed the main documents relating to the solution of the global climate change problem, among them UN Framework Convention on Climate Change, Kyoto Protocol and Paris Agreement. The author highlights the importance of the mentioned documents, which were signed in order to ensure the monitoring of natural resources, elimination of pollution, disruption of ecosystem etc. As for Ukraine, there has been determined the place and role of our country in climate diplomacy implementation. Ukraine has ratified main international agreements, related to climate diplomacy. It is concluded that as the prospects of further research there could be the interconnection of energy and climate diplomacy and the search for new ways of cooperation, as well as development of more effective programs that simultaneously meet the needs of business and economic activities of the state and maintain an appropriate level of environmental safety in the world.
URI: https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46030
Copyright owner: © Національний університет “Львівська політехніка”, 2018
© Турчин Я., Івасечко О., 2018
URL for reference material: https://cyberleninka.ru/article/v/ekologicheskaya-diplomatiya-v-xxi-veke
https://readera.ru/read/14092582
http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2006/16_5/178_Borszczuk_16_5.pdf
http://ashpi.asu.ru/ic/?p=4538
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_454
https://www.epravda.com.ua/publications/2016/03/18/585855/
http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/pdf/decl_wssd.pdf
https://cyberleninka.ru/article/v/kitayskaya-ekologicheskaya-diplomatiya-i-formirovanie-mezhdunarodnogo-mehanizma-ohranyokruzhayuschey-sredy
http://old.mjil.ru/archive/2014-3.pdf
http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/agenda21.shtml
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_455
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodovikonannya-koncepciyi-realizaciyi-derzhavnoyi-politiki-u-sferizmini-klimatu-na-period-do-2030-roku
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249573705
http://www.un.org.ua/ua/tsilirozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
https://www.epa.gov/environmentaljustice/epa-environmentaljustice-implementation-plan-1996
http://www.ilocis.org/documents/chpt54e.htm
http://www.afsa.org/eco-diplomacy-building-foundation
https://www.belfercenter.org/sites/default/files/legacy/files/joe_nye_wielding_soft_power.pdf
http://www.un.org/esa/sustdev/natlinfo/nsds/uk.pdf
https://scholar.google.com/scholar?q=Weinber%2C%20C.%2C%201998.%20From%20environmental%20diplomacy%20to%20environmentally%20sound%20diplomacy.%20In%20Jackson%2C%20J.%2C%20ed.%20Environmental%20Diplomacy%2C%20Conference%20Report%2C%2018th%20November%2C%201998.%20Washington%20D.%20C.%3A%20American%20Institute%20for%20Contemporary%20German%20Studies%2C%20The%20Johns%20Hopkins%20University.%20pp.%2025%E2%80%9330
https://cyberleninka.ru/article/v/ekologicheskaya-diplomatiyav-xxi-veke
https://www.epa.gov/environmentaljustice/epaenvironmental-justice-implementation-plan-1996
http://www.un.org/en/documents/decl_conv/declarations/pdf/dec_wssd.pdf
https://cyberleninka.ru/article/v/kitayskayaekologicheskaya-diplomatiya-i-formirovaniemezhdunarodnogo-mehanizma-ohrany-okruzhayuschey-sredy
http://www.afsa.org/eco-diplomacy-buildingfoundation
https://www.kmu.gov.ua/ru/npas/prozatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-vikonannya-koncepciyirealizaciyi-derzhavnoyi-politiki-u-sferi-zmini-klimatu-naperiod-do-2030-hand
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249573705;
http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytkutysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
References (Ukraine): Алимов, А. (2003). Экологическая политика и
экологическая дипломатия (понятийный аппарат и
отдельные проблемы). Вестник СПбГУ, 2003, 6 (3), 101–109. Отримано з https://cyberleninka.ru/article/v/ekologicheskaya-diplomatiya-v-xxi-veke.
Боголюбова, Н., Николаева, Ю. (2014). Феномен
“зеленой дипломатии”: международный опыт. Ученые
записки РГГМУ, 2014, 36, 189–198. Отримано з
https://readera.ru/read/14092582.
Борщук, Є. (2006, травень 16). Роль ООН у
формуванні концепції стійкого розвитку. Національний
лісотехнічний університет України, 16, 178-184. Отримано
з http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2006/16_5/178_Borszczuk_16_5.pdf.
Гаврилова, Ю. (2018, квітень 1). «Мягкая сила» и международные экологические отношения. Алтайская
школа политических исследований. Отримано з
http://ashpi.asu.ru/ic/?p=4538.
Декларация Конференции Организации
Объединенных Наций по проблемам окружающей человека
среды (1972, червень 16). Верховна Рада України.
Отримано з http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_454.
Домбровський, О. (2016, березень 18). Паризька
кліматична угода: Україні треба скоротити викиди на 70%.
Економічна правда. Отримано з https://www.epravda.com.ua/publications/2016/03/18/585855/.
Йоханнесбургская декларация по устойчивому
развитию (2002, вересень 4). ООН. Отримано з
http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/pdf/decl_wssd.pdf.
Колпакова, Т. (2010). Китайская “экологическая
дипломатия” и формирование международного механизма
охраны окружающей среды. Известия РГПУ им.
А. Герцена, Сер.: Экология, 70. Отримано з https://cyberleninka.ru/article/v/kitayskaya-ekologicheskaya-diplomatiya-i-formirovanie-mezhdunarodnogo-mehanizma-ohranyokruzhayuschey-sredy.
Копылов, М., Боклан, Д. (2014). Взаимодействие
международного экологического и международного экономического права как отраслей системы международного
права. Московский журнал международного права, 3, 171–191. Отримано з http://old.mjil.ru/archive/2014-3.pdf.
Повестка дня на XXI век (1992, червень 14). ООН.
Отримано з http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/agenda21.shtml.
Рио-де-Жанейрская декларация по окружающей
среде и развитию (1992, червень 14). Верховна Рада
України. Отримано з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_455.
Розпорядження Про затвердження плану заходів
щодо виконання Концепції реалізації державної політики у
сфері зміни клімату на період до 2030 року. (2017, грудень 6). Кабінет Міністрів України. Отримано з https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodovikonannya-koncepciyi-realizaciyi-derzhavnoyi-politiki-u-sferizmini-klimatu-na-period-do-2030-roku.
Розпорядження Про схвалення Концепції реалізації
державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030
року. (2016, грудень 7). Кабінет Міністрів України.
Отримано з https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249573705
Цілі сталого розвитку 2016-2030 (2017, вересень 15).
ООН в Україні. Отримано з http://www.un.org.ua/ua/tsilirozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku.
Environmental Justice Implementation Plan. (1996).
United States Environmental Protection Agency. Отримано з
https://www.epa.gov/environmentaljustice/epa-environmentaljustice-implementation-plan-1996.
Kohler, L. (1998). Overview: Occupational Safety and
Health and the Environment – Two Sides of the Same Coin.
Encyclopaedia of Occupational Health and Safety. Отримано з
http://www.ilocis.org/documents/chpt54e.htm.
Mcintire, D. (2014, April). Eco-Diplomacy: Building the
Foundation. American Foreign Service Association. Отримано
з http://www.afsa.org/eco-diplomacy-building-foundation.
Nye Joseph S. (2004, April 5). Soft Power: the Means to
Success in World Politics. The Belfer Center for Science and
International Affairs. Отримано з https://www.belfercenter.org/sites/default/files/legacy/files/joe_nye_wielding_soft_power.pdf.
UK Sustainable Development Strategy. (2005). The
United Nations. Отримано з http://www.un.org/esa/sustdev/natlinfo/nsds/uk.pdf.
Weinber, C. (1998, November 18). From Environmental
Diplomacy to Environmentally Sound Diplomacy. Conference
Report Environmental Diplomacy, USA: The Johns Hopkins
University, 25-30. Отримано з https://scholar.google.com/scholar?q=Weinber%2C%20C.%2C%201998.%20From%20environmental%20diplomacy%20to%20environmentally%20sound%20diplomacy.%20In%20Jackson%2C%20J.%2C%20ed.%20Environmental%20Diplomacy%2C%20Conference%20Report%2C%2018th%20November%2C%201998.%20Washington%20D.%20C.%3A%20American%20Institute%20for%20Contemporary%20German%20Studies%2C%20The%20Johns%20Hopkins%20University.%20pp.%2025%E2%80%9330.
References (International): Agenda 21 (1992, June 14). United Nations. Retrieved
from http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/agenda21.shtml
Alimov, A. (2003). Environmental Policy and
Environmental Diplomacy (Conceptual Apparatus and Separate
Problems). [In Russian]. Bulletin of St. Petersburg State
University, 2003, Ser. 6, (3), 101–109. Retrieved from
https://cyberleninka.ru/article/v/ekologicheskaya-diplomatiyav-xxi-veke.
Bogolyubova, N., Nikolaeva, Yu. (2014). The
Phenomenon of “Green Diplomacy”: International Experience.
[In Russian]. Scientific Notes of the Moscow State Medical
University, 36, 189–198. Retrieved from https://readera.ru/read/14092582.
Borschuk, Ye. (2006, May 16). The Role of the UN in
Shaping the Concept of Sustainable Development. [In
Ukrainian]. Ukrainian National Forestry University, 16, 178–184. Retrieved from http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2006/16_5/178_Borszczuk_16_5.pdf.
Havrylova, Yu. (2018, April 1). Soft Power and
International Environmental rRlations. [In Russian]. Altai
School of Political Studies. Retrieved from http://ashpi.asu.ru/ic/?p=4538.
Declaration of the United Nations Conference on the
Human Environment (1972, June 16). [In Russian]. Verkhovna
Rada of Ukraine. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_454.
Dombrovsky, O. (2016, March 18). The Paris
Agreement: Ukraine Needs to Cut Emissions by 70%. [In
Ukrainian]. Economic Truth. Retrieved from
https://www.epravda.com.ua/publications/2016/03/18/585855/
Environmental Justice Implementation Plan (1996).
United States Environmental Protection Agency. Retrieved
from https://www.epa.gov/environmentaljustice/epaenvironmental-justice-implementation-plan-1996.
Johannesburg Declaration on Sustainable Development.(2002, September 4). United Nations. Retrieved from
http://www.un.org/en/documents/decl_conv/declarations/pdf/dec_wssd.pdf.
Kohler, L. (1998). Overview: Occupational Safety and
Health and the Environment – Two Sides of the Same Coin.
Encyclopaedia of Occupational Health and Safety. Retrieved
from http://www.ilocis.org/documents/chpt54e.htm
Kolpakova, T. (2010). Chinese “ecological diplomacy”
and the Formation of an International Mechanism for
Environmental Protection. [In Russian]. Izvestia: Herzen
University Journal of Humanities & Science. St. Petersburg, 70.
Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/v/kitayskayaekologicheskaya-diplomatiya-i-formirovaniemezhdunarodnogo-mehanizma-ohrany-okruzhayuschey-sredy.
Kopylov, M., Boclan, D. (2014). Interaction of
International Ecological and International Economic Law as
Branches of the System of International Law. [In Russian].
Moscow Journal of International Law, 3, 171–191. Retrieved
from http://old.mjil.ru/archive/2014-3.pdf
Mcintire, D. (2014, April). Eco-Diplomacy: Building
the Foundation. American Foreign Service Association.
Retrieved from http://www.afsa.org/eco-diplomacy-buildingfoundation
Nye, J. (2004, April 5). Soft Power: The Means to
Success in World Politics. The Belfer Center for Science and
International Affairs. Retrieved from https://www.belfercenter.org/sites/default/files/legacy/files/joe_nye_wielding_soft_power.pdf
The Rio Declaration on Environment and Development(1992, June 14). [In Russian]. Verkhovna Rada of Ukraine.
Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_455.
The Concept for the Implementation of the State Policy
in the Field of Climate Change for the Period up to 2030. (2017, December 6). [In Ukrainian]. Cabinet of Ministers of
Ukraine. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ru/npas/prozatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-vikonannya-koncepciyirealizaciyi-derzhavnoyi-politiki-u-sferi-zmini-klimatu-naperiod-do-2030-hand
The Concept of State Climate Change Policy
Implementation until 2030. (2016, December 7). [In
Ukrainian]. Cabinet of Ministers of Ukraine. Retrieved from
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249573705;
The Sustainable Development Goals 2016–2030 (2017,
September 15). [In Ukrainian]. United Nations in Ukraine.
Retrieved from http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytkutysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku.
UK Sustainable Development Strategy (2005). The
United Nations. Retrieved from: http://www.un.org/esa/sustdev/natlinfo/nsds/uk.pdf.
Weinber, C. (1998, November 18). From Environmental
Diplomacy to Environmentally Sound Diplomacy. Conference
Report Environmental Diplomacy, USA: The Johns Hopkins
University, 25–30. Retrieved from https://scholar.google.com/scholar?q=Weinber%2C%20C.%2C%201998.%20From%20environmental%20diplomacy%20to%20environmentally%20sound%20diplomacy.%20In%20Jackson%2C%20J.%2C%20ed.%20Environmental%20Diplomacy%2C%20Conference%20Report%2C%2018th%20November%2C%201998.%20Washington%20D.%20C.%3A%20American%20Institute%20for%20Contemporary%20German%20Studies%2C%20The%20Johns%20Hopkins%20University.%20pp.%2025%E2%80%9330.
Content type: Article
Appears in Collections:Humanitarian Vision. – 2018. – Vol. 4, No. 2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2018v4n2_Turchyn_Y-Climate_diplomacyas_a_complex_20-25.pdf537.8 kBAdobe PDFView/Open
2018v4n2_Turchyn_Y-Climate_diplomacyas_a_complex_20-25__COVER.png358.9 kBimage/pngView/Open
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.