Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians

Abstract

Метою дослідження є аналіз впливу Покутського глибинного розлому на тектоніку і нафтогазоносність південно-східної частини Українських Карпат. Методика. Полягає у детальному комплексному аналізі геолого-геофізичних матеріалів по цій ділянці. Результати. Вплив Покутського глибинного розлому на структуру флішу проявився у Бориславсько-Покутському покриві як серія розривних порушень північно-східної орієнтації на границі Гуцульського і Бойківського сегментів зі зміщенням структур на 10 км по горизонталі і до 1,5 км по вертикалі – лівосторонній скидо-зсув. У Скибовому покриві – це розмив передової його частини у Гуцульському сегменті. У Дуклянсько- Чорногорському покриві і Бітлянсько-Свидовецькому субпокриві – це сигмоїдальні вигини їх частин в зоні розлому з амплітудами горизонтальних зміщень до 10 км. У результаті Красношорська і Говерлянська одиниці сполучуються в єдиний субпокрив, а луски Бітлянсько-Свидовецького субпокриву в значній мірі перекриваються ним і Скупівським субпокривами. Внаслідок постпокривних вертикальних рухів у пліоцен-плейстоцені Гуцульський сегмент був піднесений. Найбільш інтенсивно здіймалася ділянка з Дуклянсько-Чорногорським покривом. З-під нього фрагментарно відслонюються структури Бітлянсько-Свидовецького субпокриву. На території Румунії їм структурно відповідають з півночі – луска з олістостромою Слон у нижньоверховинських відкладах олігоцену, а з півдня – тектонічні одиниці Тороклеж і Макла. Покутський розлом зміщує Передкарпатський регіональний мінімум (амплітуда бл. 10 км), а також Ужоцький глибинний розлом, з ознаками правостороннього зсуву. Не помітний вплив Покутського розлому на субмеридіональний Радехівсько-Вікторівський розлом. Місця перетину названих розломів, так звані вузли, за наявності пасток, є сприятливими зонами для концентрації вуглеводнів у промислових масштабах. У світлі нових даних про геологічну будову району підвищується перспективна оцінка виділених раніше структур у флішовому чохлі в районі Ворохти-Ясіні (Лазещинської, Ясінської, Стебнійської і Вороненківської), а також Семаківської і Гринявської, де отримані промислові припливи вуглеводнів. Це зауваження стосується і структур фундаменту Лопушнянської підзони Зовнішної зони Передкарпатського прогину під насувом Карпат. Наукова новизна. Вперше, з використанням нових геологічних даних, доведений вплив Покутського розлому у зоні його дії у формі лівостороннього скидо-зсуву на структури флішового чохла. Проведена структурна паралелізація Бітлянсько-Свидовецького субпокриву Кросненського покриву Українських Карпат з тектонічними одиницями Румунських Східних Карпат. Взаємодія цього розлому з Передкарпатським регіональним мінімумом і Ужоцьким глибинним розломом має характер правостороннього зсуву. Ділянки, пов’язані з цими дислокаціями, є перспективними, щодо пошуків скупчень вуглеводнів промислових масштабів. Практична значущість. У результаті проведеного дослідження внесені значні корективи стосовно геологічної будови південно-східної частини Українських Карпат. Це в комплексі з геохімічними показниками відкриває нові можливості для пошуків тут вуглеводнів.

The objective of this study is to analyze the influence of the Pokuttia deep fault on tectonics and the oiland gas-bearing structures in the south-eastern part of the Ukrainian Carpathians. Methodology. It is presented in a detailed complex analysis of the geological-geophysical data in the given area. Results. The influence in the Pokuttia deep fault on the flysch structure has revealed itself in the Boryslav-Pokuttia nappe as a series of dislocations with a break of continuity at the north-eastern orientation at the boundary between the Hutsulkyi and Boikivskyi segments with the structures horizontally displaced 10 km off and up to 1.5 km vertically- left-strike slip fault. In the Skyba nappe this is truncation of its front part of the Hutsulskyi segment. In the Dukla-Chornohora nappe and the Bitlya- Svydovets sub-nappe these are sigmoid curvature of their parts in the fault zone with amplitudes of horizontal displacements of up to 10 km. As a result, the Krasnoshora and Hoverla units are joined into a single sub-nappe, and the thrust-folds of the Bitlya-Svydovets sub-nappe to a considerable extent are overlapped by it and by the Skupiv subnappe. Owing to post-overthrusting vertical movements the Hutsulskyi segment was uplifted during Pliocene- Pleistocene. The rise of the area with the Duklya –Chornohora nappe was the most intensive. The structures of the Bitlya-Svydovets sub-nappe are fragmentally outcropped from under it. In the territory of Romania the nappes structurally correspond from the north - the thrust-sheet with olistostrome Slon in the Lower Verkhovyna deposits of Oligocene, and from the south - tectonic units Toroklezh and Makla. The Pokuttia fault displaces the Precarpathian regional minimum (amplitude of about 10 km), and the Uzhok deep fault with the signs of right-shift. There is a perceptible impact of the Pokuttia fault on the sub meridional Radekhiv-Viktoriv fault. Sites of intersections of the mentioned faults, so-called knots, if the traps are available, are known to be favourable zones for hydrocarbon accumulation on commercial scales. In the light of new data on the geological structure of the region, the perspective estimate is raised for the distinguished structures Vorohta-Yasynia (Lazeshchynska, Yasynska and Voronenkivska), as well as Semakivska and Hryniavska, where commercial influxes of hydrocarbons were obtained. This observation also concerns the structures of the basement of the Lopushna subzone of the outer zone of the Carpathean Foredeep under the overthrust of the Carpathians. Scientific novelty. For the first time, using new geological data it was possible to prove the influence of the Pokuttia fault in the zone of its action in a form of the left-strike-slip on the structures of the flysch cover. The structural parallelization of the Bitlya-Svydovets sub-nappe of the Krosno nappe of the Ukrainian Carpathians was carried out with the tectonic units of the Romanian Eastern Carpathians. Interaction of the given fault with the Precarpathian regional minimum and the Uzhok deep fault has a character of the right shift. Areas connected with these dislocations are prospective for hydrocarbon accumulations of commercial value. Practical Value. As a result of investigations essential corrections have been inserted concerning the geological structure of the south-eastern part of the Ukrainian Carpathians. Together with geochemical indications this presents new possibilities in searching for hydrocarbon deposits in this region.

Целью исследования является анализ влияния Покутского глубинного розлома на тектонику и нафтогазоносность юго-восточной части Украинских Карпат. Методика. Состоит в детальном комплексном анализе геолого-геофизических материалов по даному участку. Результаты. Влияние Покутского глубинного розлома на структуру флиша проявилось в Бориславско-Покутськом покрове как серия разрывных нарушений северо-восточной ориєнтации на границе Гуцульского и Бойковского сегментов, со смещением структур на 10 км по горизонтали и до 1,5 км по вертикали – левосторонний сбросо-сдвиг. В Скибовом покрове это розмыв передовой его части в Гуцульском сегменте. В Дуклянско- Черногорском покрове и Битлянсько-Свидовецком субпокрове это сигмоидальные изгибы их частей в зоне разлома, с амплитудами горизонтальных смещений до 10 км. В результате Красношорская и Говерлянская единицы объединяются в единый субпокров, а чешуи Битлянско-Свидовецкого субпокрова в значительной степени перекрываются им и Скуповским субпокрывами. Вследствие постпокровных вертикальных движений в плиоцен-плейстоцене Гуцульский сегмент был приподнятый. Наиболее интенсивно воздымался участок Дуклянско-Черногорского покрова. Из-под него фрагментарно обнажаются структуры Битлянско-Свидовецкого субпокрова. На территории Румунии им структурно соотвествуют: с севера – чешуя с олистостромой Слон в нижневерховинских отложениях олигоцена, а с юга – тектонические единицы Тороклеж и Макла. Покутский разлом смещает также Предкарпатский региональный минимум (амплитуда около 10 км), и Ужокский глубинный разлом, с признаками правостороннего сдвига. Не заметно влияние Покутского розлома на субмеридиональный Радеховско-Викторовский разлом. Места пересечения названых разломов, так называемые узлы, при наличии ловушек являются благоприятными зонами для концентрации углеводородов в промышленных масштабах. В свете новых данных о геологическом строении данного района повышается перспективная оценка выделенных ранее структур во флишовом чехле в районе Ворохты-Ясини (Лазещинской, Ясинской, Стебнийской и Вороненковской), а также Семакивской и Гринявской, где получены промышленные притоки углеводородов. Эти выводы справедливы и в отношении платформенных структур фундамента типа Лопушнянской подзоны Внешней зоны Предкарпатского прогиба под надвигом Карпат. Научная новизна. Впервые, с использованием новых геологических данных, доказано влияние Покутского разлома в зоне його действия в форме левостороннего сбросо-сдвига на структуры флишевого чехла. Проведена структурная паралелизация Битлянсько-Свидовецкого субпокрова Кросненского покрова Украинских Карпат с тектоническими единицами Румынских Восточных Карпат. Взаимодействие данного разлома с Предкарпатским региональным минимумом и Ужокским глубинным разломом имеет характер правостороннего сдвига. Участки, связанные с разломными дислокациями, относятся к перспективным, в отношении поисков скоплений углеводородов промышленных масштабов. Практическая значимость. В результате проведенного исследования внесены значительные коррективы касательно геологического строения юго- восточной части Украинских Карпат. Это, в комплексе с геохимическими показателями, открывает новые возможности для поисков здесь углеводородов.