| dc.description.abstract | У дисертаційній роботі запропоновано вирішення наукового завдання щодо виявлення особливостей педагогічної складової у системі підготовки викладачів в університетах США: диверсифікація освітніх програм та їхнього змістового наповнення; практико-орієнтоване навчання; спрямованість на формування професійної компетентності, необхідної для виконання тріади професійних функцій: викладання, наукові дослідження, громадська діяльність. Висвітлено теоретичні основи підготовки викладачів в університетах США, в основу якої покладено теоретичні засади андрагогіки, епістемології, акмеології, аксіології, конструктивізму, прагматизму, прогресивізму; діяльнісний та компетентнісний підходи; принципи системності та систематичності, колегіальності, контекстності, ринкової орієнтації). Охарактеризовано педагогічну складову у системі магістерської та докторської підготовки, у системі професійного розвитку викладачів університетів США (нормативно-правова база освітньої галузі, традиційні та інноваційні освітні технології, специфіка навчальної діяльності, методика викладання навчальної дисципліни, менеджмент людських ресурсів, менеджмент організацій, менеджмент фінансових ресурсів, управління процесами та проектами, специфіка академічного середовища університету, історія розвитку освіти, порівняльні педагогічні студії, специфіка інклюзивного освітнього процесу, діагностика й оцінювання в освітньому процесі, інформаційно-комунікаційні технології в освіті), за допомогою інституційних, інституційно-індивідуальних, індивідуальних моделей, форм, методів. Окреслено можливості творчого застосування конструктивних ідей американського досвіду у підготовці викладачів України. Уточнено зміст понять «менторство», «портфоліо», «портфоліо навчального курсу», «теньюр», «асистування». Подальшого розвитку набули положення про організацію професійного розвитку викладача сучасного університету на основі інтеграції його традиційних та інноваційних форм і методів. В диссертационной работе предложено решение научного задания по выявлению особенностей педагогической составляющей в системе подготовки преподавателей в университетах США: диверсификация образовательных программ и их смыслового наполнения; практико-ориентированное обучение; направленность на формирование профессиональной компетентности, необходимой для выполнения триады профессиональных функций: преподавание, научные исследования, общественная деятельность. Освещены теоретические основы подготовки преподавателей в университетах США, в основу которой положены теоретические принципы андрагогики, эпистемологии, акмеологии, аксиологии, конструктивизма, прагматизма, прогрессивизма; деятельностный и компетентностный подходы; принципы системности и систематичности, коллегиальности, контекстности, рыночной ориентации). Охарактеризована педагогическая составляющая в системе магистерской и докторской подготовки, в системе профессионального развития преподавателей университетов США (нормативно-правовая база образовательной отрасли, традиционные и инновационные образовательные технологии, специфика учебной деятельности, методика преподавания учебной дисциплины, менеджмент человеческих ресурсов, менеджмент организаций, менеджмент финансовых ресурсов, управление процессами и проектами, специфика академической среды университета, история развития образования, сравнительные педагогические студии, специфика инклюзивного образовательного процесса, диагностика и оценивание в образовательном процессе, информационно-коммуникационные технологии в образовании), с помощью институционных, институционно-индивидуальных, индивидуальных моделей, форм, методов. Определены возможности творческого применения конструктивных идей американского опыта в подготовке преподавателей Украины. Уточнено содержание понятий «менторство», «портфолио», «портфолио учебного курса», «теньюр», «ассистирование». Дальнейшее развитие получили положения об организации профессионального развития преподавателя современного университета на основе интеграции его традиционных и инновационных форм и методов. This dissertation provides a solution to the scientific problem of specifying peculiarities of the pedagogical component in the system of faculty training at US universities. The pedagogical compontent under research includes, though is not limited to, the following: legal acts and regulations; traditional and innovative educational technologies; peculiarities of learning and teaching; methods of teaching; management of human resources; management of educational institutions, management of financial resources; managent of projects and processes; peculiarities of institutional environment and policy; history of education; comparative pedagogical studies; assessment and evaluation in teaching; informational and communicative technologies; diversification of graduate programs and curricula and their contents; practice-oriented training; theoretical and practical training aimed at the formation of professional competences necessary to fulfil the triad of professional functions: teaching, reasearch, and service. It is claimed that the problem of ensuring realization of the pedagogical component in faculty professional training is gaining significance, especially in view of both emerging and newly emerged models of faculty employment in the USA, which are detailed. All elements of the pedagogical component of faculty training at US universities are represented within the frameworks of Masters’ and Doctoral training programs as well as professional development programs and initiatives with its foundational aspects covered at the Masters’ level and further acquired and developed at the level of Doctoral training and lifelong professional development. It is stated that one of the major forms of realization of the pedagogical component of faculty training consists in its practical element, which is implemented primarily through assistantship programs. Such programs are viewed as part of the young faculty professional socialization process and are available at US universities for doctoral students who succeed in their own studies and intend to pursue academic carreer. The peculiarities, methods of institutional realization, requirements, terms and conditions of the following types of assistantship programs provided by the US universities are analyzed: teaching assistant, teaching associate, teaching fellow, research assistant, reader, tutor, administrative assistant, and graduate assistant. Mentoring is viewed as another effective instrument of safeguarging the efficiency and high quality of young faculty training especially with regard to its pedagogical component. Approaches and ways of implementation of mentoring programs for young faculty at US universities are dwelt upon and characteristics of mentor-mentee relationships are identified and characterized. Duties and responsibilities of all participants of mentoring programs are outlined and chief benefits of such programs are defined. Major advantages of effective realization of the pedagogical component of faculty training at US universities are highlighted: realization of individual professional interests, extending and increasing of both content and pedagogical knowledge, formation and development of research and pedagogical skills, gaining valuable experience in the spheres of leadership, interpersonal communication, assessment and evaluation, academic and institutional administration; peer cooperation with experienced mentors, researchers, and professors. Theoretical foundations of faculty training at US universities based on the theoretical grounds of andragogy, acmeology, axiology, constructivism, pragmatism, progressivism, pragmatist and competency-based approaches, principles of consistency and continuity, collegiality, contextuality, and market orientation are highlighted. Pedagogical component of graduate faculty training (in frames of Masters’ and Doctoral studies) at US universities aimed at the formation of a range of competences including legal, psychological and pegagogical, educational and technological, methodological, organizational and administrative, communicative and interpersonal is characterized.
Peculiarities of formation and ensuring of the pedagogical component in the system of professional development of US faculty through both institutional and individual approaches, techniques, and methods are analyzed. Structure, content, institutional realization, organizational aspects, and fundamental principles of Preparing Future Faculty (PFF) national program as a highlighter national initiative aimed primarily at the development and ensuring of the pedagogical component in university faculty training are scrutinized. Attention is focused on significant program advantages and possibilities to increase efficiency of preparing young faculty to professional and pedagogic activity.
Possibilities for creative implementation of constructive ideas of the US experience in faculty training in Ukraine are highlighted. The contents of terms “mentoring”, “portfolio”, “course portfolio”, “tenure”, “assistantship” are clarified. Principles of organization, designing, and improvement of faculty professional development at a modern university on the basis of integration of both traditional and innovative approaches, forms, and methods are developed. | uk_UA |
