Присяга працівника ОВС України: історико-правовий вимір

Abstract

У дисертації здійснено комплексне дослідження історико-правових аспектів розвитку і функціонування інституту присяги працівників органів внутрішніх справ. Розкрито основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження поняття присяги у формально-правовому і політико-правовому вимірах та співвідношення з іншими поняттями. Встановлено основні юридичні ознаки поняття «присяга», які дозволили визначити сутність, зміст і властивості цієї категорії, а також розкрито її призначення у вітчизняній правовій системі. Присяга – це юридичний факт, що являє собою офіційну урочисту обіцянку дотримуватися і виконувати права і обов’язки відповідно до посади, здійснюється в особливому ритуальному порядку на основі спеціалізованих символічних дій, також це визначальний момент зміни спеціального правового статусу суб’єктів. Порядок прийняття присяги, сутність і специфічні її риси як правового явища регулюються сукупністю норм права, які утворюють міжгалузевий комплексний правовий інститут. Здійснено класифікацію присяги як правового феномену. Проаналізовано форми юридичної репрезентації інституту присяги. Розкрито історико-правові особливості формування інституту присяги працівника органів внутрішніх справ. Здійснено періодизацію основних етапів генезису інституту присяги працівника органів внутрішніх справ в контексті національної історії державотворення і правотворення. Визначено особливості розвитку інституту присяги працівників ОВС (1917–2017 рр.). Зазначено, що присяга як ритуал є елементом історичної традиції держави, невід’ємним атрибутом національної свідомості, правових традицій, які формувалися століттями й утворюють сучасну правову реальність. Ці явища мають глибокий антропологічний зміст, оскільки звертаються до глибинних сфер свідомості, виконують не лише правоорієнтаційну, але й правовиховну функцію. В Україні так історично склалося, що присяга неодмінно поєднувалася з кодексом честі – найвагомішою і найвиразнішою ознакою всієї мовноповедінкової системи. Розкрито структурні особливості тексту присяг працівників поліції у різних країнах світу. Досліджено присягу працівника органів внутрішніх справ як складовий елемент його правового статусу. Визначено роль і місце деонтологічних кодексів у підвищенні ефективності їх реалізації і дотримання присяги представниками органів внутрішніх справ. Інститут присяги та деонтологічні кодекси функціонують як взаємопов’язані категорії. Ці кодекси є засобом конкретизації і роз’яснення моральних зобов’язань присяги з метою їх переходу в усвідомлені внутрішні спонукальні установки суб’єкта. В диссертации осуществлено комплексное исследование историко-правовых аспектов развития и функционирования института присяги сотрудников органов внутренних дел. Раскрыто основные теоретико-методологические подходы к исследованию понятия присяги в формально-правовом и политико-правовом измерениях и соотношение с другими понятиями. Установлены основные юридические признаки понятия «присяга», которые позволили определить сущность, содержание и свойства этой категории, а также раскрыто ее назначения в отечественной правовой системе. Раскрыто структурные особенности текста Присяги сотрудника полиции в разных странах мира. Выделены следующие структурные составляющие присяги: обязанность исполнения полномочий; обязанность защищать права и свободы человека; обязанность соблюдения законодательства; принципы профессиональной этики. Характерной особенностью присяги является добровольность ее принятия для выполнения обязанностей. Присяга – это юридический факт, который представляет собой официальное торжественное обещание соблюдать и выполнять права и обязанности в соответствии с должностью, осуществляется в особом ритуальном порядке на основе специализированных символических действий, также это определяющий момент смены специального правового статуса субъектов. Порядок принятия присяги, сущность и специфические черты присяги в качестве правового явления регулируются совокупностью норм права, составляющих межотраслевой комплексный правовой институт. Наведено классификацию присяги в качестве правового феномена. Проанализированы формы юридической репрезентации института присяги. Раскрыто историко-правовые особенности формирования института присяги сотрудника органов внутренних дел. Осуществлена периодизация основных этапов генезиса института присяги сотрудника органов внутренних дел в контексте национальной ис-тории создания государства и права. Определены особенности развития института присяги сотрудников ОВД (1917–2017 гг.). Отмечено, что присяга как ритуал является элементом исторической традиции государства, неотъемлемым атрибутом национального сознания, правовых традиций, которые ормировались веками и составляют современную правовую реальность. Эти явления имеют глубокий антропологический смысл, поскольку обращаются к глубинным сферам сознания, выполняют не только право-ориентационную, но и правовоспитательную функцию. Определено, что до сих пор сохранилось исторически сложившееся понимание присяги сотрудника органов внутренних дел как разновидности ритуала, в котором акцент направлен на внешнюю форму осуществления деятельности по осознания смысла. Тексты современных присяжных характеризуются краткостью, конкретностью и отсутствием указаний на поощрение или наказание лица, присягу. Отсутствие в тексте присяги идеологического содержания связано с тем, что современные конституции государств признают идеологическое и политическое многообразие, многопартийность. Основной же акцент в присяге направлен на ответственность лица, клянутся за порученное ей дело. В Украине так исторически сложилось, что присяга непременно соче-талась с кодексом чести – весомым и выразительным признаком всей языковоповеденческой системы. Раскрыто структурные особенности текста присяги сотрудника полиции в разных странах мира. Исследовано присягу сотрудника органов внутренних дел как составной элемент его правового статуса. Определены роль и место деонтологических кодексов в повышении эффективности их реализации и соблюдения присяги представителями органов внутренних дел. Институт присяги и деонтологические кодексы функционируют как взаимосвязанные категории. Эти кодексы являются средством конкретизации и разъяснения моральных обязательств присяги с целью их перехода в осознанные внутренние побудительные установки субъекта. In the dissertation the complex investigation of historical and legal aspects of the development and functioning of the Institute of oath of employees of the bodies of internal affairs was carried out. The dissertation outlines the main theoretical and methodological approa-ches to the study of the concept of oath in the form of legal, political and legal dimensions and relations with other concepts. The basic legal features of the concept of "oath" were established, which allowed to determine the essence, content and properties of this category, as well as its purpose in the domestic legal system was revealed. Oath is a legal fact, which is the fulfillment of the official promise to observe and to fulfill the rights and duties in accordance with the position, determining the moment of change of the special legal status of subjects and carried out in a special ritual order on the basis of specialized symbolic actions. The procedure for taking the oath, the essence and specific features of the oath as a legal phenomenon are regulated by a set of rules of law, which constitute an interdisciplinary integrated legal institution. A feasible clas-sification of the oath as a legal phenomenon. The forms of legal representation of the institute of oath are analyzed. The historical and legal issues of forming the institute of oath of an employee of the internal affairs bodies are disclosed. The periodization of the main stages of the genesis of the institution of the oath of the employee of the bodies of internal affairs in the context of the national history of state formation and law-making has been determined. The peculiarities of the Institute’s oath of the ATS employees (1917–2017) have been determined. The oath as a ritual is an element of the historical tradition of the state, an integral attribute of the national consciousness, legal traditions that have been formed for centuries and constitute a modern legal reality. These phenomena have a profound anthropological meaning, since they are drawn to the deep fields of consciousness, perform not only the right-orientation but also the legal-function. In Ukraine, it was historically formed that the oath was inevitably combined with the code of honor – the most important and most distinctive feature of the whole linguistic-behavioral system. The disclosed structural features of the text are sung by police officers in different countries of the world. The oath of an officer of the internal affairs organs as an integral part of his legal status has been investigated. The role and place of the deontological codes in the increase of their effective implementation and observance of the oath by the representatives of the bodies of internal affairs was determined. The Institute of Oath and Deontological Codes function as in-terrelated categories. These codes are a means of specifying and clarifying the moral obligations of the oath with a view to their transition to the conscious in-ternal motive settings of the subject.