Особливості правової аргументації у комунікативній практиці юриста: деякі аспекти

Abstract

Відповідно до загальновизнаних теоретичних уявлень про сутність правової аргументації та її значення у практичній юридичній діяльності, викладених у вітчизняній науковій літературі, з’ясовується низка особливостей аргументаційного процесу, пов’язаного з юридичною комунікативною практикою. Наголошено на тому, що ефективність правової аргументації значною мірою залежить від того, наскільки повноцінно й глибоко пізнавально осмислив суб’єкт права філософську природу правової аргументації, оволодів основними базовими поняттями, засобами, прийомами, правилами її, а також на основі цих знань усвідомив, що прагматизм правової аргументації узалежнений від таких різних за онтичним статусом чинників формування об’єкції (передбачення), як переконання, обґрунтування, мотивації тощо, завдяки яким можливо уникати комунікативних ускладнень в аргументуванні.

Based on universally recognized theoretical ideas about the nature of legal reasoning and its importance in practical legal activities presented in the domestic scientific literature revealed a number of features argumentation process associated with legal communicative practice. It is noted that the effectiveness of the legal argument largely depends on how fully and deeply comprehended informative entity philosophical nature of legal reasoning, mastered the basic underlying concepts, tools, techniques, rules it, and based on this knowledge to realize that pragmatism legal argument addicts from such different ancient status forming factors of ob’yektsiyi (prediction) as persuasion, justification, motivation etc. that make possible to avoid communicative difficulties in reasoning.

Исходя из общепризнанных теоретических представлений о сущности правовой аргументации и её значения в практической юридической деятельности, представленных в отечественной научной литературе, выясняется ряд особенностей аргументационного процесса, связанного с юридической коммуникативной практикой. Подчеркивается, что эффективность правовой аргументации в значительной степени зависит от того, насколько полноценно и глубоко познавательно осмыслил субъект права философскую природу правовой аргументации, овладел ее основными базовыми понятиями, средствами, приемами, правилами, а также на основе этих знаний осознал, что прагматизм правовой аргументации зависит от таких разных по онтичному статусу факторов формирования обьекции (предсказания), как убеждения, обоснования, мотивации и др., благодаря которым возможно избегать коммуникативных осложнений в аргументации.