Поняття субсидіарної відповідальності: історично-правовий аспект

Abstract

Субсидіарна відповідальність належить до низки зобов’язань, ускладнених множинністю осіб, поряд з частковою і солідарною відповідальністю. Незважаючи на наявність у цивілістичній літературі думки про відсутність множинності в субсидіарних зобов’язаннях така позиція видається неспроможною, в силу неможливості відірвати зобов’язання основного боржника від зобов’язання субсидіарного. Тож субсидіарна відповідальність – це обов’язок зазнати негативних наслідків суб’єктом права (фізична, юридична особа чи держава), який виникає внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов’язань чи порушення приписів закону не ним безпосередньо, а іншим суб’єктом, який із порушником перебуває у різних правових зв’язках.

Subsidiary liability lies in place within the obligations that are complicated with the numerosity of individuals, it lies in place together with a partial and solidary liability. Despite the fact there exist a range of thoughts in a science of civil law on the absence of subsidiary liability, such an idea seems to be an absurd as to the fact it unables to separate liability of a major debtor from liability of a subsidiary one. Consequently, subsidiary liability is an obligation to bear negative subsequent effects by the subject of law, meaning legal or natural person, or a state, that arise from a non-fulfillment or improper fulfillment of obligations, or violation of law not by the mentioned subject directly, but by an another subject, that stays in different legal relations with an offender.

Субсидиарная ответственность занимает место в ряду обязательств, осложненных множественностью лиц, наряду с частичной и солидарной ответственностью. Несмотря на наличие в цивилистической литературе точки зрения об отсутствии множественности в субсидиарных обязательствах такая позиция представляется несостоятельной, в силу невозможности оторвать обязательства основного должника от обязательства субсидиарного. Следоватнльно субсидиарная ответственность это обязанность претерпеть негативные последствия субъектом права (физическое, юридическое лицо или государство), которая возникает вследствие неисполнения или ненадлежащего исполнения обязательств или нарушение предписаний закона не им непосредственно, а другим субъектом, который с нарушителем находится в различных правовых связях.