Системна соціально-екологічна оцінка антропогенно порушених земель

Abstract

Мета. Метою роботи є оцінка антропогенно порушених земель за їх екологічним станом і сумарною величиною отриманої соціально-економічної ефективності використання. Методика. Антропогенне порушення земель є наслідком реалізації певної соціально-економічної потреби суспільства і за її вичерпання, потребує подальшої рекультивації з метою усунення негативних наслідків, заподіяних навколишньому середовищу екологічного, економічного та інших видів збитків. Територію порушення земель принципово можна характеризувати масштабом порушення та двома взаємопов’язаними показниками - її екологічним станом та отриманою сумарною величиною соціально-економічної ефективності використання. Значення цих показників змінюються протягом “життєвого циклу” існування порушеної землі - від початку порушення до завершення рекультивації відпрацьованих земель. Тому методика дослідження передбачає аналіз порушених земель на різних етапах їх “життєвого циклу” із урахуванням невизначеності проблеми вибору раціонального напряму використання рекультивованих земель. Результати. Основним результатом аналізу “життєвого циклу” порушених земель є висновок про те, що повністю відновити порушені землі до їх початкового стану принципово неможливо через глибинні геологічні та гідрологічні зміни. Період існування порушеної землі визначається погіршенням екологічного стану території і потребує належного екологічного обгрунтування. Наукова новизна. Науковою новизною є розроблення діаграми “життєвого циклу” порушених земель і її аналіз. Практична значущість. Практичну значущість має висновок про те, що раціональне земле¬користування території порушених земель потребує позитивного багаторічного соціально-економічного балансу її використання. Збільшення тривалості існування відпрацьованої землі погіршує екологічний стан території та соціально-економічну ефективність її використання. Кінцевий та початковий стани екологічної та соціально-економічної ефективності використання території можуть не збігатися, а бути кращими чи гіршими залежно від цільового вибору напряму рекультивації відпрацьованих земель, що є окремим науково- практичним завданням. Цель. Целью статьи является оценка антропогенно нарушенных земель по их экологическому состоянию и суммарной величине полученной социально-экономической эффективности использования. Методика. Антропогенное нарушение земель является следствием реализации определенной социально-экономической потребности общества и при ее исчерпании нуждается в дальнейшей рекультивации с целью устранения негативных последствий причиненного окружающей среде экологического, экономического и других видов ущерба. Территорию нарушения земель принципиально можно охарактеризовать масштабом непосредственного нарушения и двумя взаимосвязанными показателями - ее экологическим состоянием и полученной суммарной величиной социально-экономической эффективности использования. Значения этих показателей изменяются в течение “жизненного цикла” существования нарушенной земли - от начала нарушения до окончания рекультивации отработанных земель. Поэтому методика исследования предполагает анализ нарушенных земель на различных этапах их “жизненного цикла” с учетом неопределенности проблемы выбора рационального направления использования рекультивированных земель. Результаты. Основным результатом анализа “жизненного цикла” нарушенных земель является вывод о том, что полностью восстановить нарушенные земли до их начального состояния до нарушения принципиально невозможно вследствие значительных геологических и гидрогеологических изменений. Период существования нарушенной земли определяется нарушением экологического состояния территории, что требует соответствующего экологического обоснования. Научная новизна. Научной новизной является разработка диаграммы “жизненного цикла” нарушенных земель и ее анализ. Практическая значимость. Практическую значимость имеет вывод о том, что рациональное землепользование территории нарушенных земель требует позитивного многолетнего баланса ее использования. Увеличение длительности существования отработанной земли ухудшает экологическое состояние территории и социально-экономическую эффективность ее использования. Конечный и начальный состояния экологической и социально-экономической эффективности использования территории могут не совпадать, а быть лучшими или худшими, в зависимости от целевого выбора направления рекультивации отработанных земель, что является отдельной научно-практической задачей. Purpose. The aim of the article is to assess the anthropogenically disturbed lands according to their ecological status and the total value of the result of its socio-economic efficiency use. Methodology. Anthropogenic land disturbance is a consequence of the implementation of specific socio-economic needs of society and, when exhausted, requires further reclamation aimed at eliminating the negative effects of environmental ecological, economic and other types of damages. The territory of the land disturbance basically can be characterized by the scale of direct infringement and two inter related indicators - its ecological status and received total value of socio-economic efficiency of use. The values of these parameters change during the “life cycle” of disturbed land - from the beginning to the end of reclamation of the waste land. Therefore, the research methods involve the analysis of disturbed land at different stages of their “life cycle” with taking into consideration the uncertainty of the problem of choosing rational use of recultivated lands. Results. The main result of the analysis of the “life cycle” of disturbed lands is the conclusion that to fully restore disturbed land to its initial state before the violation is impossible due to the significant geological and hydrogeological changes. The period of disturbed land is determined by the violation of ecological condition of the territory that requires an appropriate environmental studies. Originality. The scientific novelty is the development of the “life cycle” diagram of disturbed land and its analysis. Practical significance. The practical significance is the conclusion that the rational use of land area of disturbed lands requires a positive balance of long-term use. Increasing of the disturbed land existence worsens the ecological state of the territory and the socioeconomic efficiency of its use. The final and the initial state of the environmental and socio-economic efficiency of use of the territory can not be the same, and to be the best or the worst, depending on the desired reclamation of disturbed land, which is a separate scientific and practical task.