Обгрунтування показників конфігурації земельних ділянок під час проведення рівноцінного обміну

Abstract

Мета. При проведенні рівноцінного обміну у сучасних соціально-економічних умовах серед інших характеристик важливе місце посідає конфігурація земельних ділянок. Метою дослідження є обгрунтування відповідних показників, врахування яких надасть можливість здійснювати зіставлення обмінюваних земельних ділянок за встановленим критерієм. Методика. Здійснено порівняльний аналіз найпоширеніших коефіцієнтів, які характеризують конфігурацію земельної ділянки. При цьому враховувалася виняткова роль земель як чинника виробництва та просторового базису, відповідно і конфігурація земельної ділянки оцінювалася як технологічна умова. З цією метою розглянуто поняття “конфігурації'” з погляду впливу на ефективність використання земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Виконано аналіз результатів розрахунків виокремлених коефіцієнтів для земельних ділянок різної конфігурації з огляду на міру відображення форми, протяжності, компактності та ламаності меж, а також можливості врахування за їх допомогою корисної площі під час визначення розмірів рівноцінних земельних ділянок у процесі обміну земель, відповідно до існуючих підходів. Результати. Виокремлено основні характеристики конфігурації, за якими можна оцінити земельні ділянки з погляду ефективності використання як рівноцінні під час обміну. Запропоновано формулу розрахунку коефіцієнта ламаності меж та коефіцієнта відцентрованості, застосування якого відповідає встановленим вимогам щодо характеристики конфігурації земельної ділянки у перерізі розрахунку рівноцінного обміну земель. Наукова новизна. Обґрунтовано ефективність використання коефіцієнта відцентрованості для врахування конфігурації земельної ділянки за рівноцінного обміну земель. Практична значущість. Використання отриманого в результаті дослідження коефіцієнта відцентрованості дає змогу враховувати конфігурацію земельних ділянок під час зіставлення у процесі обміну. Отже, доцільним є застосування вказаного коефіцієнта під час розрахунків рівноцінного обміну у перерізі проведення масштабних заходів щодо впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, за індивідуальних ініціатив землевласників у межах чинного законодавства. Результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях. Цель. При проведении равноценного обмена в современных социально-экономических условиях среди прочих характеристик важное место занимает конфигурация земельных участков. Целью исследования является обоснование соответствующих показателей, учет которых предоставит возможность производить сопоставление обмениваемых земельных участков по установленному критерию. Методика. Произведен сравнительный анализ самых распространенных коэффициентов, характеризующих конфигурацию земельного участка. При этом учитывалась исключительная роль земель как фактора производства и пространственного базиса соответственно, конфигурация земельного участка оценивалась как технологическое условие. С этой целью рассмотрено понятие конфигурации с точки зрения влияния на эффективность использования земельних участков сельскохозяйственного назначения и населенных пунктов. Был произведен анализ результатов расчетов выделенных коэффициентов для земельных участков разной конфигурации с учетом степени отображения формы, протяженности, компактности и изломанности границ, а также возможности учета при их помощи полезной площади в процессе определении размеров равноценных земельных участков в процессе обмена земель в соответствии с существующими подходами. Результаты. Выделены основные характеристики конфигурации по которым возможно оценить земельные участки с точки зрения эффективности использования как равноценные при обмене земель. Предложена формула расчета коэффициента изломанности границ и коэффициента отцентрованности, использование которого отвечает установленным требованиям по характеристикам конфигурации земельного участка в разрезе расчета равноценного обмена земель. Научная новизна. Обоснована эффективность использования коэффициента отцентрованности для учета конфигурации земельного участка при равноценном обмене земель. Практическая ценность. Использование полученного в результате исследования коэффициента отцентрованности позволяет учитывать конфигурацию земельных участков при сопоставлении в процессе обмена. Таким образом, целесообразно применять указанный коэффициент при расчетах равноценного обмена в разрезе масштабных мероприятий по упорядочению существующих землевладений и землепользований, при индивидуальных инициативах землевладельцев согласно действующему законодательству, результаты могут быть использованы в следующих научных исследованиях. Purpose. In current social and economic conditions configuration of land plots is one of the most important characteristics of peer land exchange. The purpose of the research is data substantiation which allows to contrast land plots to be exchanged by preset criteria. Methodology. Contrastive analysis of the most common factors characterizing the land plot configuration has been carried out. The exclusive role of land as the production means and spatial basis has been taken into consideration. Respectively, land plot configuration is valuated as a technological precondition. With this aim, the notion of configuration from the point of view of agricultural and inhabited locality land plots usage has been scrutinized. The analysis of these factors calculation for land plots of various configuration has been carried out considering the extent to which form , length, compactness , crooked limits and possibilities for taking into consideration the useful area at defining the area of peer land plots during land exchange according to the existing approaches has been carried out. Results. Main characteristics of configuration with the help of which it is possible to valuate land plots as the peer ones for exchange from the point of view of usage have been singled out. A formula for crooked limits and alignment factors calculation, the usage of which meets the requirements of the land plot configuration characteristics from the point of view of peer land exchange calculation has been suggested. Scientific novelty. The effectiveness of alignment factor for land plot configuration at peer land exchange has been substantiated. Practical significance. Usage of the developed in research alignment factor allows to take into consideration land plot configuration at comparison during exchange. Thus, usage of the factor at peer land exchange calculation in large-scale measures on the existing land ownership and land tenure improvement at land owners' individual initiatives within the existing legislation is viable. Results of the research can be used in the future scientific works.