Аналіз геотермічних параметрів на нафтогазових родовищах Дніпровсько-Донецької западини

Abstract

У роботі проведено порівняння залежності розподілу геотермічного градієнту від прояву гідрогеологічної інверсії й розташування покладів вуглеводнів. На прикладі Ярмолінцівського і Мачуського родовищ показано, що підвищення градієнту відбувається при перетині покрівлі покладу. Середній геотермічний градієнт над покладом складає 19-20°С/км в обох випадках. При проходженні покладу зростає до 30°С/км, там, де гідрогеологічна інверсія не є зареєстрованою (Ярмолінцівське газоконденсатне родовище) і до 40 – 70°С/км, на об’єктах, де гідрогеологічна інверсія є присутня (Мачуське газове родовище). В работе проведено сравнение зависимости распределения геотермического градиента от гидрогеологической инверсии и размещения залежей углеводородов. На примере Ярмолинцевского и Мачухского месторождений показано, что повышение градиента происходит при пересечении кровли залежи. Средний геотермический градиент над залежью составляет 19-20 °С/км в обоих случаях. При прохождении залежи возрастает до 30 °С/км, там, где гидрогеологическая инверсия не зарегистрирована (Ярмолинцевское газоконденсатное месторождение) и до 40-70 °С/км, на объектах, где гидрогеологическая инверсия присутствует (Мачухское газовое месторождение). The current work performs the comparison of distribution of geothermal gradient depending on the display of hydrogeological inversion and location of hydrocarbon deposits. On the example of Yarmolintsivske and Machuske fields is shown that the increase of the gradient takes place at the intersection of the roof of the deposit. The average geothermal gradient over deposit is set to 19-20 °C/km in both cases. With the passage of deposit it increases to 30°C/km, where the hydrogeological inversion is not registered (Yarmolintsivske gas condensate field) and 40 - 70 °C / km at the deposit where hydrogeological inversion is present (Machuske gas field).