Вплив гіпсу на формування структури неавтоклавного газобетону

Abstract

Наведено результати досліджень безсідного в’яжучого для одержання неавтоклавного газобетону. Основним недоліком в’яжучих на основі портландцементу є їх велика усадка. Показано, що добавки негашеного вапна та колоїдного гіпсу створюють умови для формування міцного цементного каменю з ефектом розширення. Встановлено оптимальний склад композиційної добавки з використанням методу математичного планування. Найбільш сприятливими умовами, за яких досягається мінімальна усадка неавтоклавного газобетону, є умови підвищеної вологості. Основними гідратними фазами безсідного цементного каменю є етрингіт, портландит та гідросилікати різної основності. The results of nonshrinking binding material research for nonautoclave aerocrete production are provided. The main disadvantage of binders based on Portland cement is their large shrinkage. It is shown that admixture quicklime and colloidal gypsum create conditions for a strong cement stone formation with effect of expansion. The optimum composition of the additive composition using the method of mathematical planning is set. The most favorable conditions of high humidity under which the minimum non-autoclaved aerated concrete shrinkage are achieved. The main hydrate phase of cement stone are Ettringite, Portlandite and hydrosilicates with different basicity.