Державно-правове регулювання виробництва, збуту і споживання алкоголю: історико-правове дослідження

Abstract

У дисертації узагальнено світовий досвід державно-правового регулювання ринку алкогольної продукції. Окреслено чотири основні моделі такого регулювання: 1. Невтручання держави, часто з тими чи іншими елементами заохочення виробника алкогольної продукції; 2. Державне регулювання (приватного) ринку виробництва і збуту алкоголю; 3. Державна монополія виробництва та/або збуту алкогольної продукції; 4. Сухий закон (у більш чи менш жорсткій формах); їх переваги та недоліки. Сформульовано концепцію принципової неможливості створення універсальної, придатної для всіх часів і народів моделі державно-правового регулювання виробництва, збуту і споживання алкоголю. Запропоновано шляхи удосконалення вітчизняного фінансового (податкового), адміністративного та кримінального «алкогольного» законодавства з врахуванням світового та європейського досвіду. В диссертации обобщен мировой опыт государственно-правового регулирования рынка алкогольной продукции. Очерчены четыре основные модели такого регулирования: 1. Невмешательство государства, часто с теми или иными средствами поощрения производителя и / или реализатора алкогольной продукции; 2. Государственное регулирование частного производства и сбыта алкоголя; 3. Государственная монополия производства и /или сбыта алкогольной продукции; 4. Сухой закон в более или менее жесткой формах; указаны их преимущества и недостатки. Сформулирована концепция приципиальной невозможности создания универсальной, пригодной для всех времен и народов модели государственно-правового регулирования производства, сбыта и потребления алкоголя. Предложены пути усовершенствования украинского финансового (налогового), административного и уголовного алкогольного законодательства с учетом мирового и европейского опыта. The dissertation summarizes worldwide experience of the state-legal regulation of the alcoholic beverages turnover. Four basic models of such regulatory settlement are defined: 1. Non-interference of the state, often combined with certain stimulation of the producer and/or distributor of alcoholic beverages; 2. State regulation of private production and distribution of alcohol; 3. State monopoly for production and/or distribution of alcoholic beverages; 4. Dry law in more or less strict forms; the advantages and disadvantages of each of the models are determined. The concept of fundamental impossibility to create a universal, applicable for all times and nations, model of production, distribution and consumption of alcoholic beverages is formulated. The basic aims of state intervention into alcoholic beverages production and consumption sphere are defined: state budget revenue ensuring (with the income gained from wholesale and retail distribution of alcoholic beverages); public order and law enforcement (which are endangered by alcohol abuse); necessary labor discipline abidance, prevention of social discontent and spontaneous riots, protection of physical and mental health of citizens (the last is closely connected with the issues of civil morality). However, the specific methods and techniques of state policy differ, at that in relatively wide range. Even the strict dry law, passed in specific state, does not expel the aspiration to refill state budget with “alcoholic” sources, particularly through fines or property deductions applied to those, violating the anti-alcohol legislation. The special attention is paid to historical experience of the states (Rzeczpospolita Polska, Russian Empire, USSR, interbellum Romania, Czecho-Slovakia) which in particular historic periods the territories of modern Ukraine belonged to. The vectors of optimization for Ukrainian financial (tax), administrative and criminal legislation regulating alcohol turnover are proposed, taking into account the best world and European practices.