Екологічний аудит у контексті стимулювання раціонального аграрного землекористування в умовах осушування

Abstract

Проаналізовано вітчизняні та міжнародні підходи щодо визначення екологічного аудиту. Встановлено, що деякі вітчизняні науковці в своїх дослідженнях опираються на визначення, надане в Законі України “Про екологічний аудит”. Доведено, що екологічний аудит тісно пов’язаний із стимулюванням раціонального аграрного природокористування та займає важливе місце в його інформаційному забезпеченні. Вироблено власний підхід до трактування екологічного аудиту в контексті стимулювання раціонального аграрного використання осушуваних земель. Наведено перелік показників, що характеризують структуру земельних угідь, їх технічний та агроекологічний стан, а також ступінь техногенного навантаження, які можуть бути об’єктом дослідження екологічного аудиту у галузі економічно ефективного та екологічно збалансованого землекористування в умовах осушування. National and international approaches to the definition of environmental audit are analyzed. Established, that some domestic scholars in their studies are based on the definition provided by the Law of Ukraine “On Environmental Audit”. It is proved that an environmental audit is closely linked to sustainable agricultural environmental management supporting and plays an important point in its information basis. Own approach to the interpretation of environmental audit in the context of the rational agricultural use of drained land stimulation is developed. The list of parameters that characterize the structure of the land, their technical and agro-ecological condition, and the degree of anthropogenic load, which may be the subject of research in the field of environmental auditing of economic efficiency and environmentally sustainable land use under conditions of drainage, is given.