Процеси радянізації Південної Бессарабії (1940–1946 рр.) у документах державного архіву Одеської області у м. Ізмаїл: наукова розвідка

Abstract

Радянізація Південної Бессарабії вирізнялася м’якістю, що частково пояснювалося втечею “експлуататорського елементу” до Румунії, а також можливістюевакуації незгодних з Радянською владою під виглядом репатрійованих до Німеччини німецьких колоністів. Останньою можливістю скористалися багато етнічних росіян та українців. Місцеве населення не робило активного опору процесам державних перетворень; тут фактично відсутні українські націоналістичні структури. До того ж навіть у цьому регіоні не доводиться говорити про якусь особливу гуманність радянізації або тим більше про відступ від “принципів”.The Sovietization of Southern Bessarabia excelled with definite softness, which was partly explained by escape of “exploitative element” to Romania, as well as the opportunity to evacuate Soviet rule dissenters under the guise of German colonists repatriation. A lot of ethnic Russians and Ukrainians used that opportunity. The local population did not show any active resistance to the processes of state ransformations; Ukrainian nationalist structures were almost absent here. However, even in this region we do not have an ability to talk about humanity of Sovietization or-moreover – about deviation from the “principles”. Советизация Южной Бессарабии отличалась известной мягкостью, что частично объяснялось бегством “эксплуататорского элемента” в Румынию, а также возможностью эвакуации несогласных с Советской властью под видом репатриированных в Германию немецких колонистов. Последней возможностью воспользовались многие этнические русские и украинцы. Местное население не оказывало активного сопротивления процессам государственных преобразований; здесь практически отсутствовали украинские националистические структуры. Вместе с тем, даже в этом регионе не приходится говорить о какой-то особой гуманности советизации или тем более об отступлении от “принципов”.